Вчені здійснили 51 детальне інтерв'ю та провели аналіз 1717 коментарів у шести інтернет-дискусіях.
Уявлення про гендерну рівність в Україні не поділяються на дві чіткі групи -- прихильників "традиційних" і "прогресивних" поглядів. Люди можуть підтримувати рівність, але по-різному розуміти її: як однакові можливості, свободу особистого вибору або рівність, сумісну з відмінними жіночими й чоловічими ролями. Водночас війна посилює суперечності навколо того, якими мають бути ролі жінок і чоловіків у родині та суспільстві.
Це підтверджують результати дослідження під назвою "Гендерні наративи в Україні", виконаного громадськими організаціями "Експертний ресурс Гендер в деталях" та CAT-UA.
У якісній частині дослідники провели 51 глибинне інтерв'ю -- з 26 жінками та 25 чоловіками -- і реконструювали десять гендерних наративів: по п'ять у висловлюваннях кожної групи.
У жіночих наративах можна виокремити феміністичний, традиційний, "Тріумф рівності", "Акцент на різницях" та "Захист вибору". Щодо чоловічих, то тут представлені про-феміністичний, традиційний, "Тріумф рівності", "Акцент на різницях" і "Захист прав чоловіків".
Чотири наративи утворюють тематично близькі пари, але жіночі й чоловічі версії відрізняються. Феміністичний і про-феміністичний наративи об'єднує критика патріархального розподілу ролей. Однак жінки більше наголошують на свободі від суспільних очікувань, тоді як чоловіки -- на обмеженнях, які гендерні норми створюють для обох статей.
Звичайні наративи базуються на концепції природної різниці між ролями жінок і чоловіків. При цьому жіночий варіант надає більше можливостей для розширення жіночої свободи та активної участі в суспільстві, тоді як чоловічий акцентує увагу на ієрархії та праві чоловіка приймати важливі рішення.
Наративи "Тріумф рівності" базуються на вірі, що рівноправність вже в значній мірі реалізована. Однак жінки акцентують увагу на стійкості щоденних стереотипів та нерівномірному розподілі обов'язків, тоді як чоловіки зауважують, що війна знову створює асиметрію в ролях: чоловіків асоціюють із захистом, а жінок – з відповідальністю за родину та тил.
У наративах "Підкреслення різниці" рівність не означає однаковості: природні відмінності між жінками й чоловіками не повинні обмежувати їхніх прав. Однак у жіночій версії більше уваги приділено можливості поєднати відмінності зі свободою вибору, а в чоловічій -- втраті звичних чоловічих функцій і невизначеності ролі чоловіка.
Ще два наративи не мають прямих відповідників. Жіноче "Відстоювання вибору" наголошує на праві обирати різні життєві стратегії -- від кар'єри до "традиційної" ролі в родині -- без суспільного тиску чи знецінення. Чоловічий "Захист чоловіків" зосереджується на сприйнятті чоловіків як групи, до якої суспільство висуває надмірні вимоги та яку несправедливо колективно звинувачує в насильстві.
"Порівняння десяти реконструйованих наративів показує, що уявлення про гендерний порядок не утворюють простої шкали від "традиційних" до "прогресивних". Навіть за спільної підтримки рівности респондент_ки по-різному розуміють, що саме означає рівність, у чому полягає гендерна несправедливість, наскільки значущими є відмінності між жінками й чоловіками та яким має бути бажаний розподіл ролей.
Тому виявлені позиції доцільніше розглядати як різні способи поєднання уявлень про рівність, відмінність, свободу вибору, відповідальність і справедливість, а не як послідовні точки однієї ідеологічної шкали. Саме багатовимірність гендерних позицій є одним із ключових результатів якісної частини дослідження", -- зазначили автори дослідження.
На кількісному етапі дослідження вчені проаналізували 1717 повідомлень, що були розміщені в шести відкритих онлайн-дискусіях. Ці обговорення стосувалися проєкту нового Цивільного кодексу, зокрема тем, пов'язаних із можливістю укладання шлюбу з 14 років, вибором бездітності (чайлдфрі), ініціативою "Батько має право", а також конфліктами, що виникають навколо батьківства, опіки, прав чоловіків і жінок, участі жінок у військовій службі, скандальною рекламою "Укрпошти" і питаннями сексуалізації дівчат і дітей, а також заручинами співака MELOVIN із чоловіком.
Однією з ключових відмінностей між коментарями жінок і чоловіків стала реакція на тему чайлдфрі. 87% чоловіків висловили негативні думки, тоді як лише 32% жінок засудили цей вибір. Важливо відзначити, що 47% коментарів жінок були нейтральними, а 21% підтримували ідею бездітності. У чоловічих коментарях ці показники склали лише 9% і 4% відповідно. Дослідники пояснюють цю різницю тим, що жінки частіше акцентували увагу на особистих рішеннях і готовності до батьківства, тоді як чоловіки більше наголошували на материнстві як на соціальному обов'язку. Мова ненависті була зафіксована в 9% коментарів у цій дискусії.
Інший помітний гендерний дисбаланс виявився в дискусії навколо руху "Батько має право": 67% коментарів від жінок засуджували цю ініціативу, тоді як серед чоловіків цей показник становив лише 5%. Підтримку висловили 2% жінок і 44% чоловіків. У загальному підсумку 23% коментарів були на користь руху, 41% мали нейтральний характер, а 36% висловлювали критику.
У дебатах стосовно реклами "Укрпошти" 89% коментарів від жінок містили негативну оцінку, тоді як серед чоловіків цей показник склав 48%. При цьому, лише 15% висловлювань містили елементи мови ненависті.
Найбільш суперечливою темою в цьому контексті виявилася дискусія щодо можливості військової служби для жінок: 54% повідомлень містили ворожу риторику. Ідею саму по собі відкинули 86% коментарів, серед яких 93% були жіночими і 82% — чоловічими.
У рамках обговорення проєкту Цивільного кодексу 75% відгуків виявилися негативними, тоді як 16% висловили підтримку. При цьому 38% коментарів містили мову ворожнечі. Якщо говорити про гендерний аспект, 82% жінок критикували проєкт, тоді як серед чоловіків цей показник становив 63%.
У дискусії щодо заручин MELOVIN із партнером 60% коментарів виражали негативне ставлення до заручин та/або ЛГБТ-теми, 21% висловили підтримку, а 20% були нейтральними. Мова ненависті була зафіксована в 32% повідомлень.
За висновками дослідників, публічні суперечки відображають конкуренцію різних уявлень про справедливість: хто має право самостійно ухвалювати рішення, хто повинен виконувати певні обов'язки та чия вразливість заслуговує на суспільний захист.
Однакові погляди можуть мати різні підстави. Наприклад, заперечення проти мобілізації жінок може бути зумовлене традиційними уявленнями про чоловіка як захисника або переконаннями, що жінки вже й так несуть на собі надмірний тягар. Критику сексуалізованої реклами можна обґрунтовувати як феміністською позицією, що засуджує об'єктивацію, так і вимогами щодо жіночої скромності.
"Війна не формує єдиної моделі гендерного порядку. Навпаки, вона використовується для обґрунтування протилежних позицій: як аргумент на користь жіночої участи у військовій службі та проти неї; як підстава вимагати народження дітей і як причина відкладати батьківство; як підтвердження традиційної ролі чоловіка-захисника та як аргумент на користь рівного розподілу ризиків між жінками й чоловіками. Таким чином, війна стає спільною рамкою, всередині якої конкурують різні уявлення про справедливість", -- зазначили в дослідженні.
Науковці підкреслюють, що результати дослідження онлайн-обговорень не можуть вважатися репрезентативними для всього населення України. Вони відображають лише структуру реакцій у шести специфічних публічних дискусіях, а не думки всіх громадян країни.
Дослідження під назвою "Гендерні наративи в Україні" було здійснено громадською організацією "Експертний ресурс Гендер в деталях" у партнерстві з ГО CAT-UA. Проєкт очолює Тамара Злобіна.
Додаткову інформацію про результати дослідження можна знайти за цим посиланням.
#Мобілізація #Суспільство #Військова служба #Укрпошта #Стратегія #Справедливість (чеснота) #Розповідь #Ієрархія #Меловін #Громадська організація #Фемінізм #Реклама #Гендер #Гендерна рівність #Співачка #Добровільна відсутність дітей #Законодавство про батьківство #Стереотип (друкарська техніка) #Патріархи #Аргумент #Об’єктивізація #Опікун