Амбітний проєкт із крилами, спрямованими вперед, уперся в проблеми міцності, бюджету та зміну військових пріоритетів.
Росія створила лише одну одиницю експериментального винищувача Су-47 "Беркут", який у 1990-х роках рекламували як революційний проєкт із передньокутними крилами та елементами, що знижують помітність. Незважаючи на амбіційні плани, цей літак так і не перейшов до серійного виробництва, залишившись лише демонстратором нових технологій, як зазначає 19FortyFive.
Су-47 був спроектований як винищувач з винятковими маневреними можливостями, з можливістю використання на авіаносцях. Його передньоорієнтовані крила повинні були забезпечувати покращене підйомне зусилля, скорочувати відстань для зльоту та надавати перевагу в повітряному бою на дозвукових швидкостях. На перший погляд, концепція виглядала багатообіцяюче, але в реальності реалізація виявилася дуже складною.
Основною проблемою виявилися крила. Під час маневрів з значними перевантаженнями вони піддавалися інтенсивному скручуванню, що призводило до прискореної втоми матеріалів. Навіть система електродистанційного керування, без якої літак був би абсолютно некерованим, не могла повністю нейтралізувати ці конструктивні недоліки. Для масового виробництва були необхідні дорогі композитні матеріали та складні аеропружні рішення, на які в Росії не вистачало ресурсів.
Додатковим чинником стала зміна пріоритетів після завершення Холодної війни. На тлі економічної кризи та скорочення військових бюджетів Москва зробила ставку не на екстремальну маневреність, а на технології малопомітності. Хоча Су-47 мав внутрішній відсік для озброєння та темне покриття, що породило чутки про "стелс"-характеристики, повноцінним винищувачем-невидимкою він так і не став.
В результаті діяльності компанії "Сухой" був виготовлений лише один літак, призначений для тестування та демонстрацій, зокрема на авіасалоні МАКС 2007 року. Проте, розробки, пов’язані з цим проєктом, не пропали даремно: деякі технології, зокрема в галузі композитних матеріалів та аеродинаміки, знайшли своє застосування при створенні Су-57.
Подібний шлях колись пройшли й Сполучені Штати з їхнім експериментальним X-29, що також мав передньо стрілоподібні крила та був визнаний вкрай нестабільним. Як американський, так і російський досвід засвідчили: аеродинамічна концепція виявляється ефективною, але надто складною і витратною для широкомасштабного бойового використання.
#Росія #Холодна війна #Американці #Бюджет #Москва #Озброєння #Мобільність (військова) #Композитний матеріал #Сухой Су-47 #Крило #Літак #Винищувач #Крило зі згином #Повітряний бій #Літаки на базі авіаносців #Аеродинаміка #Сухой Су-57 #Авіасалон MAKS #Технологія стелс #Сухой