Повітряні тривоги стали невід'ємною частиною повсякденності українців, і культурні події не є винятком. У театрах, де панує особлива атмосфера мистецтва та емоцій, сигнал тривоги раптово обриває магію вистави. Відповідно до встановлених норм, у такі моменти вистави повинні бути призупинені, а глядачі зобов'язані залишити зал і направитися до найближчих укриттів. Ця реальність накладає свій відбиток на театральну діяльність, перетворюючи кожен спектакль на випробування для витривалості як акторів, так і публіки.
Заслужений артист України і актор Театру імені Лесі України Олег Савкін в інтерв'ю проєкту "Моя історія" відверто розповів, як театр адаптувався до цих обставин. Актор поділився особистим досвідом і наголосив: хоча правила вимагають негайного припинення будь-якого дійства, людський фактор іноді вносить свої корективи.
"Ми завершуємо виставу, і глядач виходить. Далі вже його вибір, куди відправитися: чи то спускатися до метро, чи зазирнути в кафе, аби перечекати цю напружену атмосферу. Ми залишаємося в гримерках, нікуди не поспішаючи. А потім продовжуємо з того місця, де зупинилися. Це стало настільки звичним, що тепер мимоволі задумуєшся, скільки часу провів після вистави", - поділився думками Савкін.
Інколи відбуваються ситуації, коли вистава продовжується, незважаючи на оголошену тривогу. Це відбувається, коли глядачі залишаються на своїх місцях, а актори відчувають, що публіка налаштована на перегляд далі.
"Іноді трапляється, що і глядачам не хочеться розходитись, і ми самі не бажаємо завершувати виставу. У таких випадках ми чекаємо, наприклад, на відгук аудиторії. Коли помічаємо, що люди залишаються, ми продовжуємо працювати," – розповів актор.
Проте Савкін наголосив, що страх неочікувано померти від влучання ракети чи безпілотника залишається супутником кожного українця. "Він є завжди. Але ти вчишся жити з ним. Можеш лягти спати, почути тривогу, перевернутися на інший бік і спати далі. З цим і живеш - і зі страхом, і без нього", - зазначив артист.
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що акторка з фільму "Будинок "Слово". Нескінченний роман" поділилася історією про те, як російські війська зайняли її сімейний дім у Луганській області. У цьому місті проживає її бабуся, з якою, на жаль, вдається підтримувати зв'язок не так часто.
#Природний супутник #Українці #Росіяни #Кав'ярня #Луганська область #Ракета. #Емоції #Історія #Страх. #Швидкий транзит #Заслужений артист України #Роман #Сигнал #Магія (надприродне) #Театр #Реальність #Аудиторія #Продуктивність
