Зміцнення системи протиповітряної оборони портів, вдосконалення страхових механізмів та забезпечення супроводу торгових суден у Чорному морі є заходами, здатними покращити судноплавство та сприяти зростанню українського експорту. Такі висновки містяться в доповіді аналітичного центру "Об'єднана Україна", яку було представлено в агентстві "Інтерфакс-Україна" у середу.
Зокрема, експерт центру Іван Ус висловив думку, що Україні варто спільно із Туреччиною пропрацювати можливість залучення Анкарою партнерів для конвоювання торговельних суден у Чорному морі.
"Туреччина може залучати партнерів, яких вона вважає за потрібне, для конвоювання суден", - сказав Ус на пресконференції на тему "Замкнене море: взаємне блокування чорноморських портів України та Росії як інструмент війни".
Серед ключових заходів експерт виокремив і зміцнення системи протиповітряної оборони портів, оскільки без надійної портової інфраструктури кораблі не зможуть безпечно здійснювати заходи до цих об'єктів.
Іншим аспектом він виділив удосконалення страхових механізмів, оскільки, на його думку, без страхування військових ризиків судновласники не отримають належних мотивацій для вхід до українських портів.
У документі серед запропонованих рекомендацій зазначається ініціатива щодо створення державного механізму для страхування воєнних ризиків, зокрема, йдеться про "спільний резерв ЄС та G7 з державною гарантією покриття життєзабезпечення екіпажів".
Також рекомендовано ввести моніторинг, що ґрунтується на AIS та супутникових технологіях, створити відкритий реєстр подій та забезпечити систему оперативного розслідування.
Щодо перспективи введення мораторію на атаки на торгові судна, екіпажі та цивільну портову інфраструктуру без залежності від санкцій та політичних угод, автори документа вважають, що така можливість існує, хоча й має обмежений характер.
"Проте ці можливості вимагають активної боротьби, оскільки все залежить від нюансів та позицій учасників. Якщо для Росії головними проблемами є нестача пального, соціальна напруга та удари українських сил оборони по нафтопереробним підприємствам, то для світової спільноти ключовим є забезпечення продовольчої безпеки. Водночас для України важливий комплексний підхід", – зазначив Ігор Попов, експерт у сфері політики та безпеки, а також керівник аналітичного центру "Об'єднана Україна".
Політолог-міжнародник, співзасновник аналітичного центру "Об'єднана Україна" Антон Кучухідзе зазначив, що Україна готова розглядати відповідні пропозиції щодо критичної інфраструктури за умови запровадження дзеркальних заходів з боку Російської Федерації.
Ус також наголосив на необхідності розвитку альтернативних експортних маршрутів, зокрема через Польщу та Молдову.
Як зазначається в документі, у першому півріччі 2026 року через порти Великої Одеси пройшло 24,6 млн тонн вантажів, тимчасом як альтернативними маршрутами, що охоплюють Дунай, залізницю та автомобільний транспорт, було перевалено 2,7 млн тонн, хоча у 2023 році через Дунайський напрямок пройшло близько 29 млн тонн вантажів.
"Таким чином, в основному існують варіанти, але, безумовно, це потребує більше зусиль," - зазначив фахівець.
Політолог Петро Олещук і міжнародний експерт Дмитро Левусь акцентували увагу на трьох ключових етапах функціонування українських портів після початку повномасштабної агресії з боку Росії. Перший етап тривав з лютого 2022 року до липня 2023 року, коли порти були закриті. Потім протягом року реалізовувалася Чорноморська зернова ініціатива, в рамках якої вдалося експортувати 32,8 мільйона тонн зерна до моменту виходу Росії з угоди.
З серпня 2023 року розпочалося формування Українського морського коридору, який дозволив експортувати 150 мільйонів тонн вантажів, серед яких 90 мільйонів тонн зерна, а також обробити 6 тисяч суден. Проте, із загостренням російських атак на порти та судна, діяльність коридору була фактично призупинена наприкінці липня 2026 року.
#Росія #Україна #Порт #Європейський Союз #тонна #Одеса #Корабель #Молдова #Чорне море #Друга Польська Республіка #Інфраструктура #Моніторинг #Страхування #Екіпаж #Експорт #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Протиповітряна оборона #Туреччина #Зерно #Агресивна війна #Торгівля #Залізниця #Чорноморськ #Дунай #Судноплавний канал #Посада #Торговельне судно #«Інтерфакс-Україна» #Автомобільні перевезення
