Разом із побратимами спецпідрозділу "Артан" брав участь в операції з повернення "вишок Бойка"
У липні цього року на сайті Президента України створили петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) сержанту ЗСУ, бійцю розвідувального взводу батальйону спеціального призначення ГУР МО "Артан" Феліксу Бараніцькому. Вона набрала необхідні 25 тисяч голосів та перебуває на розгляді.
Фелікс Бараніцький походить з Чернівців. Саме тут він провів свої дитячі та юнацькі роки, здобуваючи освіту. Після завершення навчання в школі він вирішив продовжити освіту в Чернівецькому університеті, обравши спеціальність міжнародних відносин на факультеті історії. Саме під час свого навчального процесу він зустрів свою майбутню дружину Анжелу.
- Ми були студентами. Цей етап нашого життя заслуговує на багато розмов — це було справді незабутнє час. Фелікс вирізнявся своїм гумором та цікавістю, він був привабливим і розумним хлопцем. В університеті він захоплювався КВК, - згадує Анжела Бараніцька.
На її думку, під час навчання у університеті Фелікс мав шанс подорожувати, відвідуючи декілька європейських країн та здійснивши поїздку до Сполучених Штатів.
Після завершення навчання в університеті Бараніцький вступив на строкову військову службу. Саме в цей час відбулася Революція Гідності, а також розпочалася антитерористична операція.
-Він дуже переживав за ті події і одразу хотів приєднатися до війська та взяти участь в АТО. Але в нього була хвора мати, не хотів її лишати. Та коли у Фелікса з'явилася можливість, він добровільно пішов до військкомату, повернувся до військової служби. Брав участь в АТО, - розповідає дружина Героя.
За її словами, чоловік не надто прагнув ділитися спогадами про свою службу на Сході. Його рідні знали, що він займався розвідкою. Після повернення з АТО Фелікс влаштувався на роботу менеджером. У подружжя з'явився син. Дружина згадує, що Фелікс дуже цінував час, проведений із сім'єю, і був турботливим батьком. Він також мав багато друзів і обожнював піші прогулянки на природі та в горах.
У перші дні після початку повномасштабного вторгнення він спочатку подбав про безпеку своєї дружини та сина, а потім вирушив до військового комісаріату, щоб знову вступити до лав армії. Завдяки своєму бойовому досвіду, Фелікса призначили інструктором на Яворівському полігоні. Згодом він перевівся до бойового підрозділу, зокрема у батальйон спецпризначення Головного управління розвідки Міністерства оборони України "Артан".
У своєму підрозділі Бараніцький захищав Бахмут, а згодом взяв участь у спеціальній операції, спрямованій на відновлення контролю України над "вишками Бойка" в Чорному морі. Він також воював на Куп'янському напрямку та активно залучався до численних спецоперацій у зоні конфлікту, включаючи дії на території, що перебувала під контролем ворога.
Під час служби Фелікса в "Артані" у нього та його дружини з’явився другий син. Після виконання складних завдань йому почали частіше надавати відпустки, і він прагнув якомога більше часу проводити з родиною.
Під час виконання одного з бойових завдань у Часів Ярі, що на Донеччині, Фелікс Бараніцький зазнав смертельного поранення. Це трапилося 13 квітня 2024 року. Через інтенсивний вогонь противника його товариші не змогли одразу забрати тіло з поля бою. Протягом більше тижня Фелікс залишався в списках зниклих безвісти. Коли нарешті вдалося евакуювати тіло Героя, його дружина впізнала чоловіка за татуюванням.
Протягом своєї служби Фелікс Бараніцький отримав нагороди від Головного управління розвідки Міністерства оборони України, а також Золотий хрест від головнокомандувача Збройних сил України. Посмертно його було висунуто на нагородження орденом "За мужність" III ступеня та відзнакою ГУР МО "За бойові заслуги".
"Як зазначають його товариші, Фелікс був вірним другом і висококласним фахівцем у своїй справі - справжнім лідером. Він не ухилявся від відповідальності, мав здібності до стратегічного планування та ухвалення рішень, проявляв лідерські якості і, безсумнівно, міг стати видатним командиром у майбутньому", - йдеться в петиції, що закликає присвоїти Феліксу Бараніцькому звання Героя України (посмертно).
В Чернівцях відбулося поховання захисника.
Без партнера опинилася дружина, а без батька – двоє маленьких хлопчиків.
Безмежна слава і визнання Герою!
#Донецька область #Україна #Збройні сили України #Сержанте. #Взвод! #Командир підрозділу #Батальйон #Президент України #Бойові дії #Міністерство оборони (Україна) #Чорне море #Головнокомандувач #Бахмут #Головне управління розвідки (Україна) #Революція Гідності #Українська антитерористична операція #Орден "За мужність #Герой України #Військова служба #Часів Яр #Чернівці #Чернівецький університет #Яворівська військова база #Бойовий досвід
