У пам'ять про Євгена Сверстюка: минає 11 років від моменту, коли пішов з життя дисидент, який висловлював свої думки там, де інші залишалися безмовними.

Сьогодні, 1 грудня, відзначається 11 років з дня, коли пішов з життя український поет, філософ і видатний представник шістдесятників — Євген Сверстюк. Він став жертвою радянського репресивного апарату, будучи політв'язнем, і не дожив до свого 87-річчя менше ніж два тижні.

Сьогодні, 1 грудня 2025 року, минає 11-та річниця з дня смерті Євгена Сверстюка -- українського поета, філософа, учасника руху шістдесятництва та політв'язня радянського режиму, який не дожив два тижні до 87-річчя.

Він написав багато наукових статей у галузях літературознавства, психології та релігієзнавства, а також займався перекладом творів з різних мов.

Народився Євген Сверстюк 13 грудня 1927 року в селі Сільце на Волині.

Він отримав вищу освіту в Львівському національному університеті.

На філологічному факультеті вивчав "логіку та і психологію".

Невдовзі він отримав статус аспіранта в Науково-дослідному інституті психології Міністерства освіти України.

Проводив уроки на Тернопільщині та в Полтавській області.

У 1965 році в Одеському університеті планувався захист дисертації на здобуття ступеня кандидата педагогічних наук, але цей захід так і не відбувся, оскільки Сверстюк регулярно виступав проти ущемлення української культури.

У 1972 році за промову на похороні українського академіка Дмитра Зерова, його звільнили з роботи за політичними мотивами, діяча переслідували.

У березні 1973 року засудили за виготовлення і розповсюдження документів "самвидаву".

За свою активну участь у дисидентському русі, радянська влада засудила його до дванадцяти років позбавлення волі.

"Справжнє щастя полягає в усвідомленні серйозності та значення великих понять — істини, честі та обов'язку."

Слiв, що становлять морально-етичнi пiдвалини, суть мого свiтогляду.

"Честь, що здобувається ціною крові, гідність, яка є основою життя, і істина, до якої йдуть із відвагою дослідника — без жодних гарантій повернення," — зазначав Сверстюк у своєму "Останньому слові" під час судового процесу, яке згодом стало популярним у самвидаві, як повідомлялося на сторінках УІНП.

Відбув сім років у таборах Пермського регіону. Коли термін ув'язнення наближався до завершення, дослідника відправили на 15 діб у штрафний ізолятор.

Він опинився в одній камері з правопорушниками.

Адміністрація зони свідомо помістила його в такі обставини, сподіваючись на виникнення конфлікту, але ситуація склалася зовсім по-іншому — на прощання вони вручили Сверстюку ікону.

Після тюрми відбував ще 5 років заслання у Бурятії.

Після повернення в Україну впродовж п'яти років (1983-1988) працював столяром на київській фабриці індпошиву № 2.

Влітку 1988 року, разом із друзями, ми відзначили тисячоліття Хрещення Русі біля пам'ятника святого Володимира в день, коли в Москві розпочалися "офіційні святкування". Це сталося, незважаючи на пильне спостереження "людей у чорних капелюхах".

Відомості про цю подію активно перепостили за межами країни.

Після проголошення незалежності України Євген Сверстюк був активним ідеологом дерадянізації країни.

Чимало статей присвячено темі подолання радянської спадщини в сфері духовності.

"...Наші полиці заставлені книжками радянської епохи. Більшість із них ніколи не будуть прочитані.

І не тому, що перейняті духом зужитої ідеології. Основна їхня вада -- лжесвідчення.

Вони неправдиві, бо оминають важливе, але не суголосне з партійною ідеологією, акцентують дрібне і другорядне, що не сприяє розумінню часу і людини.

Книжка, яка не дає правдивих свідчень чи то на догоду замовникові, чи з безпринципності автора, не має вартості...", -- писав Сверстюк.

Один із членів ініціативної групи "Першого грудня", що є спільнотою українських інтелектуалів і активістів, заснованою у 2011 році.

Він був одним із творців Національного акту свободи — запропонованого Верховній Раді України суспільного договору, покликаного знайти рішення для подолання політичної кризи.

Пішов з життя 1 грудня 2014 року.

Поховання відбулося 4 грудня 2014 року на Байковому кладовищі.

Сьогодні в ряді українських міст вулиці отримали назву на честь видатного українського дисидента.

У Києві та Броварах вулиці отримали нові назви на честь Євгена Сверстюка. Також в Полтаві, Кропивницькому та Луцьку можна знайти вулиці, які носять його ім’я.

Він здобув Національну премію імені Тараса Шевченка, обіймав посаду почесного президента Українського ПЕН-центру, володів ступенем доктора філософії, був дійсним членом Української Вільної Академії Наук у США та мав звання кавалера ордену Свободи.

Серед найвідоміших книг "Собор у риштованні", "Блудні сини України", "Шевченко і час" "На святі надій".