Не лише OnlyFans: яким чином Податкова служба виявляє закордонні доходи українців

Звідки українська Податкова служба дізнається про доходи своїх громадян з-за кордону, хто в "групі ризику" та чи має держава ефективні інструменти примусу до сплати податків, - читайте в огляді журналіста РБК-Україна Руслана Кисляка.

Зміст можна перефразувати як "Наповнення" або "Структура". Якщо вам потрібно щось конкретніше, будь ласка, дайте знати!

Гучна податково-кримінальна історія з українськими моделями, які співпрацюють з міжнародною платформою OnlyFans, серед іншого засвідчила готовність вітчизняної Податкової йти далі в пошуку досі неоподаткованих доходів українських громадян по всьому світові. В умовах війни це виглядає абсолютно виправданим. Більше того, (не)дивує, чому лише війна примусила українську владу виявити ознаки наявності політичної волі щодо наведення порядку зі сплатою податків.

Відмовляючись від розгляду кримінально-правових аспектів легалізації бізнесу на кшталт OnlyFans в Україні, варто зазначити, що, згідно з інформацією, озвученою головою парламентського комітету з фінансів, податків та митної політики Данилом Гетманцевим, станом на 18 грудня 350 українських моделей OnlyFans подали свої декларації про майновий стан і доходи, задекларувавши загальний дохід у розмірі 305,4 млн грн. Водночас було сплачено 59 млн грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Як зазначав політик ще у вересні, коли вперше прозвучали наміри Податкової служби "обілетити" всіх українських працівниць цієї міжнародної платформи, що надає послуги для дорослих, це лише початок масштабної податкової кампанії щодо українців, які отримують доходи з-за кордону.

Давайте розглянемо, що очікує на українців, які отримують фінансові перекази з-за кордону. Хто ці особи, звідки у податкових органів є інформація про них, і які кроки їм слід вжити далі.

З яких джерел Податкова служба отримує інформацію про заробітки українців, які працюють за межами країни?

19 серпня 2022 року Державна податкова служба України уклала Багатосторонню угоду компетентних органів, що стосується автоматизованого обміну інформацією про фінансові рахунки (CRS). Ця угода передбачає щорічний автоматичний обмін даними про фінансові рахунки громадян між відповідними органами різних держав.

За умовами угоди Україна отримує від інших держав інформацію про відкриті у них рахунки українських громадян та компаній, які є податковими резидентами України, а інші держави отримують відповідну інформацію про своїх податкових резидентів від України. Збір інформації про рахунки, що підлягає обміну, здійснюють фінансові установи, які подають звіти податковим органам у своїх країнах. Обмін інформацією між державами здійснюється на рівні податкових служб. Наразі Україна обмінюється податковою інформацією зі 118 країнами, говорить в.о. виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Дмитро Глінський.

Перший успішний обмін інформацією з іншими країнами в рамках угоди CRS відбувся 30 вересня 2024 року. Цей обмін охоплював період з 1 липня по 31 грудня 2023 року, як зазначено в офіційному повідомленні Міністерства фінансів. На 1 грудня, за даними, які оприлюднив Данило Гетманцев, Україна вже отримала інформацію про 500 тисяч іноземних рахунків українців, де суми перевищують 200 тисяч євро кожен.

За словами Данила Гетманцева, Україна вже обмінюється з іншими країнами податковою інформацією (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Також податкові органи України мають можливість отримувати інформацію щодо іноземних доходів українських резидентів, використовуючи Конвенцію про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. ДПС України використовує механізм Конвенції, щоб надсилати запити для отримання інформації від податкових органів інших країн, пояснює для РБК-Україна партнер (напрям податкового консультування) KPMG в Україні Олександр Бобошко.

Серед джерел інформації для української податкової системи, Денис Ерсой, керівний юрист Arzinger, зазначає, що з 2023 року українські власники іноземних підприємств зобов'язані подавати детальну фінансову звітність разом із звітами про контрольовані іноземні компанії (КІК) до українських податкових органів.

Крім того, українська Державна податкова служба має можливість самостійно ініціювати та надсилати своїм міжнародним партнерам специфічні запити на отримання інформації. Прикладом цього є справа з OnlyFans.

Отже, хоч це й відбувається не так часто, але все ж іноді іноземні фінансові органи моніторингу самостійно надають українським партнерам дані про громадян України.

Разом із цим партнер і керівник напрямку "Міжнародне оподаткування" у Deloitte Private в Україні Андрій Серветник попереджає, що важливо усвідомлювати: Україна може оподатковувати лише тих осіб, які є "податковими резидентами" країни в певному податковому році, наприклад, у 2024-му. Це стосується як українських громадян, так і іноземців. Водночас доходи українців, які мешкають за межами країни та не є податковими резидентами, не повинні підлягати увазі українських податкових органів.

"Якщо особа, яка має українське громадянство, є податковим резидентом іншої держави і здатна це підтвердити, то не існує законних підстав для вимоги сплати податків з іноземних доходів в Україні. У разі виникнення спору, питання буде вирішуватися в судовому порядку, де фізична особа повинна буде довести свій статус податкового резидента іншої країни", - зазначає Наталія Куріленко, членкиня Асоціації правників України, керівниця податкової практики, аудиторка та адвокатка АК "Соколовський та партнери".

Для юридичних осіб, які є резидентами України, певні категорії доходів можуть бути звільнені від оподаткування в Україні відповідно до угод про уникнення подвійного оподаткування.

Звичайно, податкові служби мають змогу виявляти іноземні доходи українських резидентів, які надходять на їхні рахунки в українських банках. Це може стосуватися, наприклад, зарплати, отриманої від закордонного роботодавця, або дивідендів.

Один з ключових аспектів. Податкові служби України мають доступ до інформації про фінансовий стан рахунків як фізичних, так і юридичних осіб, якщо їх іноземні підприємства класифікуються як "пасивні". Це стосується випадків, коли вони отримують доходи у вигляді роялті, дивідендів або відсотків, зазначає Іван Маринюк, керівник практики податкового права ЮФ "Ілляшев та Партнери".

Які дані про доходи українських громадян за межами країни доступні Податковій службі?

У межах зазначеної угоди CRS українські податкові органи отримують від своїх зарубіжних колег інформацію про українських громадян, які мають доходи за межами країни:

Які наслідки можуть настати за невиконання податкових зобов'язань?

Слід усвідомлювати, що володіння іноземним банківським рахунком з грошовими коштами не є автоматичним свідченням порушення податкових зобов'язань в Україні. Однак, податкові органи мають можливість зіставляти цю інформацію з даними про задекларовані доходи та сплачені податки, і в разі необхідності можуть звертатися до особи за роз’ясненнями, зазначає Дмитро Глінський з НАБУ.

Якщо у Податкової з'являється доказова база щодо несплати податків із закордонних доходів, то спочатку, як правило, платникам податків надсилається запит для уточнення інформації. Якщо платник податків ігнорує цей запит або надає не дуже переконливі відповіді, то Податкова може ініціювати перевірку, попереджає Денис Ерсой з Arzinger. За результатами перевірки платнику податків можуть бути донараховані податки і штрафи, а в разі їх несплати буде накопичуватися пеня. Також майно платника податків, у тому числі кошти на рахунках, може бути передано у податкову заставу, а пізніше - стягнуто через суд для погашення податкового боргу.

Рано чи пізно, за невиконання податкових зобов'язань, потрібно буде розплатитися в повному обсязі (зображення: freepik.com)

"У разі встановлення фактів несплати податків з іноземних доходів, податківці будуть нараховувати податкові зобов'язання та штрафні санкції, а також давати строк для сплати останніх. Після набуття статусу узгодженості сум зобов'язань (у т. ч. після закінчення процедури оскарження податкових нарахувань, якщо таке оскарження здійснюватиметься), у платника податків може сформуватися податковий борг", - попереджає Іван Маринюк з ЮФ "Ілляшев та Партнери".

З метою погашення боржником податкових зобов'язань Податкова може накладати на майно боржника податкову заставу або арешт (залежно від поведінки платника податків), та в майбутньому стягувати кошти з рахунків або задовольняти свої вимоги через продаж майна, що перебуває в податковій заставі. При цьому боржник не зможе вільно розпоряджатися своїм майном, яке перебуває в податковій заставі або на яке накладено податковий арешт.

"На практиці, способи стягнення податкового боргу виявляються досить дієвими, а їх впровадження значною мірою залежить від активності та зацікавленості податкових органів," - підкреслив співрозмовник РБК-Україна.

Як наслідок, правопорушник у сфері оподаткування все ж буде зобов'язаний сплатити не тільки податкові зобов'язання, а й фінансові покарання та відсотки за прострочення.

Законодавство встановлює санкції за несплату податків, що може спонукати платників до своєчасних розрахунків або принаймні змусити їх ретельно обдумати ризики, пов'язані з податковими зобов'язаннями. Мова йде про фінансову відповідальність, яка включає штрафи від 10% до 50% від суми недоплачених податків, пені, а також можливі кримінальні наслідки, що можуть виникнути при значній сумі несплачених податків, чи обмеження у розпорядженні власним майном, - зазначає Денис Ерсой.

Результативність діючої процедури визначається не лише рівнем роботи Податкової служби, але й індивідуальними умовами кожної справи. Наприклад, у ситуації, коли у платника податків відсутнє майно в Україні, яке можна було б використати для покриття заборгованості, цей аспект, безсумнівно, ускладнює процес стягнення боргу.

Також потрібно розуміти, що у Податкової не безмежний ресурс, зокрема кількість працівників, які можуть якісно та своєчасно адмініструвати процес, обмежена. Тому, швидше за все, в першу чергу більше уваги з боку Податкової отримають люди з великими сумами потенційно незадекларованих доходів або ж ті, про кого Податкова дізнається першою. І тут краще не ризикувати, а сплатити податки і спати спокійно.