НАТО вживає заходів у зв’язку з потенційним конфліктом з Росією, в той час як Кремль висловлює бажання вести переговори. Аналітики розглянули ситуацію та пояснили, що насправді відбувається.

Довіряйте перевіреним джерелам — підписуйтеся на Telegraf у Google Новинах!

НАТО дедалі активніше готується до можливого збройного конфлікту з Росією. Країни-члени альянсу збільшують оборонні бюджети та аналізують сценарії можливої ескалації в Європі найближчими роками.

Цю інформацію надає британський аналітичний центр RUSI. У свою чергу, Кремль, незважаючи на загострення своїх заяв, не закриває можливості для ведення переговорів.

Альянс активно подготавливается к возможному конфликту с Россией.

"Як і очікувалося, на саміті НАТО в Анкарі альянс присвятив значну частину часу збільшенню витрат на оборону та підтвердженню підтримки України. Він також колективно розглядає підготовку до війни з Росією, дату якої поки що не визначено", - йдеться у матеріалі.

Автор зазначає, що НАТО, ймовірно, переконане, що наступна велика війна буде з Росією в Європі, та будує відповідні плани.

Нещодавно вийшло безліч публікацій, що розглядають можливість обмеженого сухопутного вторгнення Росії в Польщу. У цих статтях висловлюються різноманітні теорії про те, що Москва має на меті протестувати готовність альянсу до відповіді.

Яка ж позиція Кремля?

Судячи з публічних заяв Москви, російське керівництво поділяє три окремі напрями: війну проти України, відносини зі США та потенційне протистояння з НАТО.

Такий підхід дозволяє Кремлю одночасно продовжувати удари по Україні, звинувачувати Захід у підтримці українських операцій і зберігати можливість для контактів з американськими представниками.

Після зустрічі між президентом Росії Володимиром Путіним та президентом США Дональдом Трампом, яка пройшла в серпні 2025 року на Алясці, російські чиновники почали часто говорити про "дух Анкоріджа". Це відбувалося незважаючи на те, що саміт не призвів до підписання жодних угод чи спільних документів.

Насправді, цей термін став своєрідною формулою для визначення очікуваних неофіційних угод, які кожна сторона могла трактувати на свій розсуд.

До середини літа 2026 року стиль російської риторики зазнав значних змін. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров почав наголошувати на тому, що Вашингтон відмовився від своїх попередніх позицій, в той час як прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що конфлікт в Україні нібито перетворився на війну внаслідок прямого втручання західних держав.

Аналітики особливо акцентують увагу на висловлюваннях Пєскова, який зазначив, що Росія вважатиме країни, з територій яких можливі українські атаки на її територію, законними військовими цілями.

Згідно з оцінкою RUSI, ці висловлювання поки що не вказують на готовність до прямих протистоянь з НАТО. Однак вони розширюють публічну аргументацію, що надає Кремлю можливість, за потреби, звинувачувати нові країни у втручанні у конфлікт і виправдовувати потенційне загострення ситуації.

Незважаючи на загострення мови, Москва, ймовірно, все ще бажає зберегти шанси на переговори з адміністрацією США. Однак теми, які вона прагне обговорити, можуть значно відрізнятися від тих, що цікавлять американську сторону.

Раніше відомий дипломат і політик Роман Безсмертний заявив "Телеграфу", що у Путіна опції припинення вогню не існує. За його словами, російський диктатор має план, який хоче реалізувати: знищення української держави та українців як нації.