У лютому 2022 року "Європейська правда" провела інтерв'ю з Яном Ліпавським, чеським міністром, всього за два тижні до початку повномасштабного вторгнення Росії. Він був одним із західних високопосадовців, які щодня здійснювали візити до України, проте ці зусилля не змогли запобігти початку великої війни.
У лютому 2022 року Ян Ліпавський, на відміну від багатьох своїх європейських колег, відвідав Україну не лише для висловлення підтримки. Чехія, усвідомлюючи загрозу вторгнення, стала однією з перших країн, що розпочали постачання артилерійських снарядів до України.
Зараз, у 2024-му році, значна частина постачань снарядів великого калібру знову відбувається за допомогою Праги. Так звана "чеська ініціатива" збирає боєприпаси по світу, щоби підтримати боєздатність ЗСУ.
Міністр має позитивну інформацію про можливість її продовження.
Не лише про це, але також про вплив Трампа на підтримку України з боку ЄС дивіться у інтерв'ю Яна Ліпавського "Європейській правді".
На каналі ЄвроПравди доступна також англомовна версія інтерв'ю, без перекладу.
Для тих, хто вважає за краще читати, ми також створили скорочений варіант тексту бесіди.
Перед вашим прибуттям Росія знову зробила кроки на ескалацію конфлікту, використовуючи міжконтинентальні балістичні ракети проти України. Які наслідки цього кроку?
Єдиний підсумок цього інциденту - необхідність продовжувати підтримувати Україну.
Справа не обмежується лише Україною. Від цього залежить визначення меж допустимого в глобальному масштабі. Це також ставить під сумнів можливість імперських конфліктів за території в XXI столітті.
- 21 січня 2025 року відбудеться важлива зміна: президентом США стане Дональд Трамп. Що це означає для підтримки України?
Давайте почекаємо на фінальний склад уряду Трампа. Вже оголошено безліч імен, і ходять розмови про інших кандидатів. Однак деякі з названих претендентів вже визнані недійсними. Тому нам дійсно варто почекати.
Проте, одне ми точно знаємо про Дональда Трампа: він має репутацію суворої особистості.
Отже, якщо ми, як Європа, прагнемо щось йому довести або переконати в певному питанні, нам також потрібно проявити рішучість.
З України – сила. Ваша країна настільки потужна, що навіть Росія не змогла її підкорити ані за три дні, ані за три місяці, і протягом трьох років також не зможе зламати ваш дух.
Словом, я очікую жорсткості.
Утім, ми маємо переконати команду Трампа, що війна стосується не лише Росії та України, що це глобальна справа, яка впливає на продовольчу безпеку, на безпеку в Індо-Тихоокеанському регіоні. Зараз, коли солдати з Північної Кореї воюють з українською армією, це очевидно.
Однак ми повинні переконати їх у цьому. Нам необхідно вжити заходів.
Ви стверджуєте, що Україні слід діяти рішуче. Чи не виникне в результаті "ефекту бумеранга"?
- Ні, зовсім ні.
Жорсткість - це те, що поважають у реальному світі, де ми живемо.
Нещодавно у Великій Британії ви висловили думку, що Трамп не зможе просто "вимкнути рубильник", і з завтрашнього дня Україна залишиться без підтримки. Чи могли б ви детальніше роз'яснити цю позицію?
- Йдеться про те, що зміни потребують часу.
Ось подивіться: в даний момент адміністрація Байдена планує передати Україні залишок фінансової допомоги, схваленої Конгресом. Протягом певного часу ця країна зможе скористатися цими ресурсами.
Якщо виявиться, що протягом цього періоду Сполучені Штати зупинили свою підтримку, Європа повинна взяти на себе відповідальність.
Чи здатна Європа стати на місце США в наданні військової допомоги Україні?
На даний момент наше співвідношення допомоги приблизно дорівнює 50 на 50, хоча, можливо, Сполучені Штати надають трохи більше. Проте, існує одна проблема: ми постачаємо вам різноманітні види зброї.
Отже, Європі не буде просто, але новий адміністративний склад у США спонукатиме європейські країни збільшити свої витрати на оборону. Якщо ж Європа прагне довести Трампу свою силу, їй варто бути готовою до активних дій.
Я очікую, що незабаром у Європі ми опинимося у подібній ситуації.
Яка перспектива чеської ініціативи, відомої також як снарядна ініціатива, що забезпечує Збройні сили України боєприпасами?
Цього року ми зобов'язалися, що за умови належної міжнародної підтримки придбаємо та надамо Збройним Силам України півмільйона боєприпасів великого калібру. І ми реалізуємо цей план.
Я можу запевнити, що ми втілимо це в життя до завершення року.
Не можу точно визначити, скільки снарядів ми вже передали і скільки ще залишилося, проте мої колеги, які відповідають за цю програму, запевняють, що ми досягнемо поставлених цілей.
Прем'єр Чехії Фіала, спільно з прем'єр-міністром Данії та главою уряду Нідерландів, вже досягли угоди про продовження цієї ініціативи у 2025 році. Це зумовлено тим, що Україна, без сумніву, матиме потребу в боєприпасах і в наступному році. Тому важливо продовжувати нашу підтримку.
Ця стратегія базується на використанні запасів, які зберігаються на військових базах поза межами Європи. Чи буде достатньо цих ресурсів для забезпечення потреб протягом найближчих кількох років?
- Йде не лише зі складів. Але так - значна частина звідти.
Оскільки оборонна промисловість в Європейському Союзі ще не набула належного обсягу, ми активно шукаємо запаси боєприпасів по всьому світу та здійснюємо їх закупівлю. Деякі з снарядів ми відновлюємо, щоб забезпечити їхню справність. Після цього їх відправляємо в Україну.
Надалі слід зосередитися на збільшенні обсягів виробництва. Україна вже активно працює в цьому напрямку, проте й інші держави також повинні вжити відповідних заходів.
Проте до 2025 року ми виявили значну кількість готових боєприпасів, що доступні для придбання з різних куточків світу, які можуть бути використані для потреб Збройних Сил України.
Чи усвідомлюють на Заході, що це є глобальним конфліктом?
Все залежить від того, як інтерпретувати цей термін і з якої перспективи його розглядати.
Проте я постійно акцентую на цьому посланні. Це справді всесвітнє протистояння. Путін сформував осередок зла, об'єднавшись із Тегераном, Пхеньяном, а також отримуючи економічну підтримку з боку Китаю. Саме Китай забезпечує фінансову базу, необхідну для продовження цієї ситуації.
НАТО усвідомлює цю ситуацію і має потужну позицію. Аналогічно, Європейський Союз також зберігає єдність з ряду питань, зокрема, стосовно санкцій.
Мова йде не лише про традиційні бойові операції.
- Так, Росія відповідальна за 80% дезінформації в Європі
Це не лише традиційна війна дезінформації, а й гібридні дії Росії, які набувають дедалі більш загрозливого характеру.
Наприклад, недавно у Чехії була спроба підпалу автобуса (влада має докази, що підпалювачу заплатили за це російські агенти - ЄП). Це зробили не для того, щоб знищити автобус - бо це не настільки велика шкода - а для того, щоб посіяти страх у суспільстві.
Отже, ми зосереджені на зміцненні нашої стійкості та активно протистоїмо російському впливу.
- Особисто я впевнений, що ми вже - у глобальній, Третій світовій війні. Просто багато країн не хочуть визнавати цю реальність?
У 90-х роках відзначалася ера глобалізації та надії. Саме тоді була опублікована книга під назвою "Кінець історії". Проте, реальність склалася зовсім інакше.
В даний момент світ переживає період деглобалізації. Формуються нові альянси, і залишається незрозумілим, яким чином визначаються їхні межі.
Усе це можна охарактеризувати терміном "світове суперництво". Таким чином, я оцінюю теперішнє становище на планеті.
- Протистояння, не війна?
Конфлікт розгортається на території України. Водночас, інформаційна боротьба активно відбувається в онлайн-просторі та медіа. Гібридна війна охоплює всю Європу. Як все це узагальнити?
Для мене вираз "глобальне протистояння" здається найкращим варіантом.
Декілька західних держав настільки остерігаються можливості глобального конфлікту, що готові йти на компроміси, навіть якщо це означає зменшення підтримки України. Історія Чехії підтверджує, що подібні ситуації не є новими.
Я також неодноразово згадую 1938 рік і проводжу паралелі з сучасною Україною.
Які події відбулися у 1938 році?
Тоді Адольф Гітлер висунув вимогу, щоби Чехословаччина віддала Німеччині Судетську область. І було дуже багато заяв Гітлера на кшталт: це моя остання вимога, я більше нічого не вимагатиму. Просто віддайте мені Судети, там живуть мої німецькі побратими, ми хочемо об'єднатися у Німеччині.
Він тиснув на світ, який зрештою поступився і підписав Мюнхенську угоду, щоб задовольнити вимоги Гітлера. Чехословаччині довелося поступитися Судетами.
Проте це не зумовило припинення агресії.
Все продовжувалося - навпаки, це стало лише стартом. А наступного року спалахнула Друга світова війна, коли Німеччина атакувала Польщу.
Але те, що умиротворення агресора не працює - не єдиний урок з цієї історії.
Ще один аспект, на який я звертаю особливу увагу під час спілкування з нашими західними партнерами, полягає в тому, що чехословацький народ переживав почуття зради. На той момент Чехословаччина була сучасною та заможною державою, яка підтримувала позитивні відносини з такими країнами, як Франція, Британія та багатьма іншими.
Але партнери не захистили нас тоді, коли від них цього чекали.
Якщо Захід вирішить відступити від підтримки України, під тиском Росії, що спонукатиме до певних компромісів без згоди самої держави, це призведе до глибокого почуття зради серед українців. І такі образи можуть мати далекосяжні наслідки, які триватимуть не роками, а десятиліттями.
Чи вважаєте ви, що існує ймовірність, що Сполучені Штати примусять нас капітулювати?
- Не знаю, але я застерігаю від такого сценарію, саме на прикладі Мюнхенської угоди.
- Чи готовий Путін використати ядерну зброю?
Я дам відповідь у трохи іншому стилі.
Чехія входить до складу НАТО, яке є ядерним альянсом. У випадку ядерної ескалації НАТО має розроблені стратегії дій.
Для Чехії саме НАТО є тим, хто займається питанням ядерного стримування і можливою реакцією у разі, якщо такий сценарій станеться. Це все що я можу сказати.
Вам відомо, що нинішня лінія фронту є далеко не стабільною. На жаль, вже протягом тривалого часу ми спостерігаємо за територіальними втратами, село за селом.
Хоча я не маю спеціальної підготовки у військовій справі, усвідомлюю, що обставини складні. Висловлюю вдячність усім сміливим чоловікам і жінкам, які на передовій мужньо захищають Європу в окопах.
Як міністр закордонних справ Чехії, моя місія полягає в тому, щоб надихати не лише свою країну, а й інших учасників, які підтримують справедливу справу, продовжувати надавати військову, дипломатичну та гуманітарну підтримку Україні.
Які настрої панують у Європейському Союзі? Нещодавно в Брюсселі відбулася зустріч міністрів закордонних справ, на якій обговорювали ситуацію в Україні. Які враження ви отримали? Чи відчувалася атмосфера, що "усе йде шкереберть"? Чи, можливо, це було щось інше?
На мою думку, в Європі немає відчуття невдачі.
Відчувається, що наша підтримка Україні має бути незмінною. Ми повинні забезпечити вас не лише військовими ресурсами, але й гуманітарною допомогою, щоб ви могли впоратися із зимовими умовами. Необхідно також подбати про цивільних, адже їхня безпека та благополуччя є надзвичайно важливими в цей складний період.
Ми маємо забезпечити, щоб Україна вистояла.
Оскільки всі інші можливі варіанти, за яких Україна може зникнути, потрапити під контроль Росії або стати її колонією, є незадовільними, нам необхідно вжити заходів, щоб цього уникнути в інтересах безпеки Європи.
Чи існує в Європі усвідомлення того, що Україна може стати частиною Європейського Союзу?
Так, це присутнє. Вам потрібно бути в цьому процесі. Ми готові вас підтримати. Проте, перш за все, Україні слід активно займатися цим і впроваджувати реформи.
Деякі люди в Україні стверджують, що це нереально, оскільки існують Угорщина та інші країни, які можуть завадити нашій інтеграції в ЄС.
Щоб Україна змогла стати членом Європейського Союзу, необхідно реалізувати певні заходи. На вашому місці я б зосередився на демонстрації готовності, замість того щоб витрачати енергію на політичні дебати. Визначте початкові кроки, які потрібно здійснити, і продемонструйте свою здатність їх виконати. Після цього переходьте до наступних етапів.
Цей процес підтвердить, що Україна справді готова стати частиною Європейського Союзу.
І це насправді відбувається.
Враховуючи обсяги виконаної роботи, коли Україна теоретично може бути готова до приєднання до Європейського Союзу?
- Я ніколи не називаю точну дату, коли йдеться про розширення ЄС, тому що це не лише технічний, але й політичний процес.
Проте варто зазначити, що на сьогодні жодна з країн-кандидатів не досягла технічної готовності для приєднання до Європейського Союзу. Однак ви маєте можливість підготуватися, і в такому випадку перед вами відкриються нові горизонти для обговорення.
У вас є безліч друзів у Європі, які готові прийти на допомогу, тому це абсолютно здійсненне завдання.
Інтерв'ю провів Сергій Сидоренко.
редактор "Європейського бюлетеня".
#Росія #Дональд Трамп #Україна #Європа #Оболонка (снаряд) #Калібр #Боєприпаси #Конгрес Сполучених Штатів #Президент (державна посада) #Володимир Путін #Європейський Союз #НАТО #Угорщина #Нідерланди #Прем'єр-міністр #Китай (регіон) #Німеччина #Українська правда #Лінія фронту #Міністерство закордонних справ #Чеська Республіка #Північна Корея #Прага #Європейський парламент #Оборонна бойова позиція #Сполучене Королівство #Англійська мова #Данія #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Західна Європа #Міжконтинентальна балістична ракета #Брюссель #Чехословаччина #Адольф Гітлер #Боєздатність #Судетська область #Мюнхенська угода #Військові дії #Гібридна війна #Вторгнення до Польщі #Пхеньян #Тегеран
