Переконайтеся, що ці слова чи фрази не є вам або вашим рідним знайомими.
Не завжди потрібно довго спостерігати за іншою людиною, щоб помітити, як вона справляється зі своїми емоціями. Те, як ми реагуємо на критику, конфлікти чи проблеми інших людей, може багато чого розповісти про наші емоційні компетенції.
Емоційний інтелект включає, зокрема, розпізнавання власних почуттів, вміння керувати ними, емпатію, а також здатність будувати здорові стосунки. Це, звичайно, не означає, що висловлювання однієї з наведених нижче фраз автоматично свідчить про низький емоційний інтелект, пише Antyradio.
Кожен з нас іноді проявляє імпульсивність, особливо в умовах стресу або під час конфліктів. Проте, серйозна проблема постає тоді, коли такий стиль комунікації стає звичною практикою.
З яких джерел походять висловлювання, що свідчать про обмежений емоційний інтелект?
Клінічний психолог доктор Кортні Уоррен вказує на кілька мовних зворотів, які можуть сигналізувати про труднощі зі зрілим переживанням емоцій.
Основним чинником, що їх об'єднує, є бажання уникнути відповідальності, прагнення до влади або нехтування почуттями інших. Спробуйте перевірити, чи викликає якась із цих висловлювань у вас відчуття знайомості.
"Це не моя провина" або "Це сталося через тебе".
Однією з типових моделей поведінки є стійке уникання відповідальності за власні рішення та помилки. Замість того, щоб розмірковувати над альтернативними шляхами дій, людина швидко починає шукати винного серед оточуючих. У таких випадках вислів "це через тебе" стає зручним механізмом для перекладання відповідальності.
Подібна реакція може виникнути з різних причин, зокрема, через страх невдачі або складнощі в прийнятті своїх недоліків. Визнання власних помилок потребує високого рівня самосвідомості та готовності до зустрічі з неприємними почуттями. В той же час, звинувачення інших у своїх прорахунках дає можливість швидко уникнути обговорення незручних ситуацій.
У конструктивному спілкуванні визнання своїх помилок не завжди свідчить про невдачу. Навпаки, це демонструє нашу здатність об'єктивно оцінювати власну поведінку та робити відповідні висновки. Така відкритість сприяє розвитку довіри та більш зрілих відносин.
"Я ж говорив/говорила?" або "Знову я виявився/виявилася правим/правою"
Таке висловлювання може з'явитися навіть у момент, коли питання вже вирішене. Замість того, щоб обговорювати подальші кроки, співрозмовник акцентує увагу на тому, що він заздалегідь передбачив, як все розвивалося. У результаті звичайна бесіда може перетворитися на суперечку про те, хто був правий.
За інформацією психолога, згаданого у джерелі, така потреба може виникати внаслідок бажання бути на вершині.
У цьому випадку людина не обов'язково шукає найкращого вирішення проблеми, а насамперед - підтвердження власної позиції. Навіть надана раніше порада в такому випадку може стати приводом для того, щоб потім тріумфувати над співрозмовником.
Доросле спілкування має свій особливий вигляд. Можна бути правим, але це не означає, що слід зневажати почуття іншої людини. У стосунках важливіше не виграти суперечку, а знайти спільне рішення.
"Ти мені не важливий/важлива."
На перший погляд такі слова можуть звучати як заява про незалежність. Однак у деяких ситуаціях вони можуть виконувати функцію захисного механізму, мета якого - відштовхнути від себе іншу людину. Надмірне підкреслення власної самодостатності може бути способом уникнути відчуття залежності, відторгнення чи болю.
Проблема полягає в тому, що людські стосунки також ґрунтуються на взаємності. Потребувати інших - не ознака слабкості, так само як і прохання про допомогу не обов'язково означає відсутність самостійності.
Складнощі можуть з'явитися, якщо людина постійно уникає близьких стосунків, але в той же час сподівається на підтримку та визнання з боку інших.
Тому важливо розрізняти справжню незалежність і побудову стіни навколо себе. Можна бути самодостатньою особистістю, визнаючи при цьому, що інші люди відіграють важливу роль у нашому житті. Вміння висловити думки на кшталт "ти мені потрібен" або "мені складно" потребує такої ж сили, як і здатність самостійно долати труднощі.
* "Ти перебільшуєш" або "Робиш проблему з нічого"
Це один із найбільш простих методів, щоб уникнути незручної бесіди. Коли співрозмовник ділиться своїми переживаннями, такими як смуток, тривога чи розчарування, замість того, щоб уважно його вислухати, можна просто зневажати його почуття, вирішивши, що їх реакція є надмірною. Це призводить до знецінення його емоцій і дозволяє швидко закінчити розмову.
Брак емпатії може проявлятися особливо яскраво в подібних ситуаціях. Не обов'язково погоджуватися з чужим сприйняттям подій, щоб визнати, що його почуття є справжніми та значущими.
Вислів "ти перебільшуєш" зазвичай не допомагає вирішити конфлікт, а радше призводить до того, що співрозмовник відчуває себе невизнаним.
Набагато продуктивніше спробувати усвідомити позицію співрозмовника. Навіть висловлення на кшталт "я розумію, що це тебе засмутило" не обов'язково означає, що ви повністю погоджуєтеся з його думкою. Проте це демонструє, що ви звернули увагу на його почуття.
Низький рівень емоційного інтелекту - додаткові характеристики.
Слова – це не єдиний аспект, на який слід зосереджуватися. Не менш важливою є реакція особи на критику, конфлікти чи альтернативні погляди, а також її здатність слухати інших.
Головним аспектом є наявність регулярних повторів певних моделей поведінки. Особи, які стикаються з труднощами в цій галузі, можуть демонструвати імпульсивні реакції, швидко піддаватися гніву або ображатися в ситуаціях конфлікту. Крім того, вони часто сприймають будь-які коментарі як особисті образи і миттєво займають оборонну позицію.
Однією з проблем може бути складність у розпізнаванні власних емоцій, наприклад, у відмінності між гнівом, тривогою та смутком. Проте емоційний інтелект - це не фіксована характеристика, яку неможливо змінити. Існує можливість працювати над умінням ідентифікувати свої емоції, розвивати емпатію, активно слухати інших та брати відповідальність за свої вчинки.
Отже, замість того, щоб розглядати ці чотири фрази лише як елемент "тестування" емоційного інтелекту, варто використовувати їх як можливість переосмислити свій підхід до комунікації.
Раніше УНІАН повідомляв, чому на фото та в дзеркалі ми виглядаємо по-різному.
Вас також можуть зацікавити такі новини:
#Тривога #Покаяння #Емпатія #Емоційний інтелект #Психолог #Емоція #Інтелект #Самосвідомість
