Під керівництвом запрошеного у проєкт австрійського дириґента Йорґа Цвікера, звучання оркестру Liatoshynskyi Capella Національного будинку музики виявилося надзвичайно гнучким та чуйним до мінімальної емоційної зміни в музиці. Важливо також зазначити наскільки коректно оркестр супроводжував вокалістів впродовж всієї опери. Це не була боротьба за гучність голосових зв'язок з гучністю інструментів оркестру. Це було абсолютне екологічне співіснування рівноправних персонажів вистави, рівноправних світів -- голосу людського та голосу інструментів оркестру. Хор Liatoshynskyi Capella, під керівництвом хормейстера Костянтина Ленчика та музичної керівниці і артистичної директорки Open Opera Ukraine Наталії Хмілевської, став світом балансу та стабільності, опори для драматургічного розвитку.
Стилістика виконання дає зрозуміти, як звучить опера далекої епохи українського композитора, яка, насправді, за драматичним наповненням та різноманітністю емоційної палітри, є ближчою до нашого часу, ніж здається. За короткий репетиційний період оркестру, хору та солістам вдалося ухопити плин синергії та відчуття музики через призму кожного учасника.
Йорг Цвикер
Також зверніть увагу на слова диригента Йорґа Цвікера: "Березовський став для мене справжнім відкриттям".
У бароковій опері сірий кардинал виконується бассо-контінуо, який є вічним співучасником і коментатором подій, що розгортаються на сцені, в інтерпретації Наталії Фоменко. Солісти представили вражаюче вокальне виконання, яке відповідало драматичним нюансам кожної ролі. Було приємно почути талановиті голоси колег (Денис Сагіров у ролі Креонта, Соломія Павленко як Антігона, Олена Пінковська, що виконала Емона, Катерина Левицька в ролі Адраста та Дарія Новіцька як Ісмена), які, незважаючи на брак сну, вразили всіх своєю майстерністю.
Дарія Новіцька, Олена Пінковська, Соломія Павленко
Вокальна партитура опери вимагає від виконавців технічної стабільності, що нагадує вміння еквілібристів. Беручи до уваги деякі особливості усталеної української вокальної традиції, яка акцентує увагу на обсязі голосу та його масштабності, а не на гнучкості та дотриманні стилістичних норм, інтеграція італійської партитури опери Бортнянського відкриває нові горизонти для переосмислення української вокальної школи. Виконання творів італійською мовою також вразило своєю стилістикою, хоча іноді можна було помітити надмірну обережність та одноманітність у зображенні персонажів. Проте це питання звички, часу та можливостей практикувати відповідні навички у сприятливих проектах. Варто закладати нові традиції у виконавську культуру, де якість, відповідність епосі, стилю, мові та кастинг ролей є основними рушійними силами.
Наукову редакцію партитури здійснив Андрій Коляда. У його ретельній роботі чітко зафіксовано, де збережено матеріал оригінального джерела, а де -- редакційне втручання. Для роботи і створення української редакції використовували театральний робочий перепис, копії якого з португальської бібліотеки в Україну привезла мистецтвознавиця Ольга Шуміліна. Автограф опери Бортнянського так і не знайдено.
Ознайомтеся з думкою музикознавця Ольги Шуміліної: "Безліч українських композиторів на міжнародній арені сприймаються як російські, і ми повинні активно цьому протистояти."
Опера "Креонт"
Згідно з дослідженнями українських експертів, в XVIII столітті опери переписували кілька різних копіїстів. Це можна помітити за певними неточностями, такими як варіації почерку, різні знаки альтерації та деякі помилки, які могли виникнути через брак досвіду. В результаті, вдалося досягти практичної зручності і зберегти історичну точність. У світлі нинішніх викликів видавничої діяльності, яка страждає від постійних обстрілів, це є важливим кроком вперед у розвитку українського музичного видавництва, оскільки більшість партитур українських опер досі залишаються в радянських редакціях. Сподіваємося, що вихід нової редакції сприятиме появі нових видань українського репертуару.
Не лише незалежні мистецькі ініціативи як Open Opera Ukraine мали би займатися забезпеченням належної підготовки до оперної продукції італійською мовою (так само і французькою, німецькою, англійською та ін.) - таку підготовку вже давно слід було включити в навчальний процес щонайменше вищих музичних навчальних закладів. Вже вкотре я розмірковую над тим, наскільки більше зусиль нам потрібно докладати, аби якісно підготувати музичні твори іноземними мовами. Мізерна кількість (якщо не відсутність) необхідної літератури з вимови для українських вокалістів та відсутність в навчанні того ж IPA (International Phonetic Alphabet - Інтернаціональний Фонетичний Алфавіт) ускладнюють будь-який майбутній процес підготовки. Хотілося би, щоб для українського оперного виконавства можливість якісного та професійного формування була б ординарною подією, а не винятком із правил. Тому що така робота з текстом іноземною мовою не тільки виключить необхідність перекладу опери українською (аби просто було легше для виконання і зрозуміло для сприйняття), але й дасть можливість міцно осісти в світовому музичному середовищі через якісний зв'язок українського та світового музичного мистецтва.
Денис Сагіров та Катерина Левицька.
Що таке насправді "переклад опери"? Це не лише передача змісту тексту, а й глибоке розуміння музичного стилю та особливостей його виконання, вокальної природи, різноманіття голосів і нюансів переходів нот. Це також усвідомлення теситури, знання, які голосні звучатимуть на крайніх нотах і будуть зручні, скільки приголосних реально можна вмістити в певну ритмічну одиницю, а також те, як пунктуація в тексті відображає музичний супровід оркестру. Це й є частина композиторського мистецтва в опері — вміння працювати з "омузикованим" текстом через людський голос у визначеному стилі. Тому переклад опери українською мовою для виконання замість оригіналу повинен дотримуватися цих принципів.
Цей проєкт не є відхиленням від концепції "Креонта" Бортнянського, запропонованої Open Opera Ukraine; навпаки, він підкреслює значущість таких ініціатив у українському оперному контексті, де стиль, текст і підхід сприяють розвитку та підвищенню якості. Тарас Лазар та Олеся Лазар-Паньків виконали детальну роботу над оригінальним лібрето "Креонта", забезпечивши його переклад та редагування з італійської мови. Хоча в партитурі були виявлені мовні неточності (схоже, переписувачами були португальці), оновлена версія та український переклад лібрето дозволяють слухачам чітко усвідомлювати і слідкувати за розвитком подій в опері.
Проєкт "Creonte XVIII/XXI: доля, вибір чи вибір долі?", реалізований Open Opera Ukraine та усіма залученими до його створення, є втіленням усвідомленого вибору щодо майбутнього українського мистецтва. Якою стане ця доля: чи продовжить вона звичний шлях, чи ж стане активним гравцем, що визначає свої умови та претендує на високі стандарти і неповторність? "Своє" мистецтво несе в собі ті рани, що глибоко резонують у нашій свідомості. Ім'я Бортнянського, яке так активно намагається привласнити російська музична спадщина, також є нашою вразливою точкою. Проте, це не просто біль, а початкова точка, від якої можна простежити розвиток української опери та вокального мистецтва.
Також зверніть увагу на "Креонт" в Україні: опера, здатна зникати і знову з'являтися.
#
