Екологічна євроінтеграція під впливом корупції

президентка Асоціації професіоналів довкілля, генеральна директорка "Офісу сталих рішень"

Уявімо лікаря, який не лікує дуже хворого пацієнта, а постійно навʼязує високовартісні ліки, котрі не лікують. А ще цей "спеціаліст" ганяє знесилений організм на невиправдані процедури. Це все не лише спричиняє втрату дорогоцінного часу, а й збагачує самого "лікаря", убиваючи хворого.

У жовтні 2024 року підприємства опинилися в складній ситуації: для продовження діяльності потрібно було знайти від 500 тисяч гривень до 25 тисяч євро на проведення процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) в умовах війни, за інформацією Асоціації професіоналів довкілля PAEW. Які чинники цьому сприяють та як чиновники використовують вимоги євроінтеграції для обґрунтування своїх дій?

30 жовтня Єврокомісія опублікувала звіт щодо євроінтеграції України в межах Пакета розширення ЄС 2024 року. Він містить розділ про охорону довкілля.

У документі підкреслюється важливість створення підзаконних актів, які забезпечать реалізацію ухвалених законів у сфері євроінтеграції. Крім того, у звіті міститься рекомендація щодо необхідності уникати нових винятків з процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД), особливо в галузях лісового та сільського господарства.

Отже, для вступу до Європейського Союзу Україні необхідно адаптувати своє законодавство, вірно імплементуючи положення європейських норм у національні закони. Водночас важливо здійснити цей процес без спотворень, забезпечуючи чітке тлумачення норм прямої дії, що діють в ЄС.

Ратифікованим в Україні актом ЄС, яким визначаються рамки регулювання ОВД в ЄС, є директива Європарламенту і Ради 2011/92/ЄС від 13 грудня 2011 року "Про оцінювання впливу деяких публічних і приватних проєктів на довкілля".

Проєкти, для яких необхідно обов'язково здійснити процедуру оцінки впливу на навколишнє середовище, зазначені в додатках I та II директиви 2011/92/ЄС.

У додатку І директиви 2011/92/ЄС зазначається, що перед початком будівництва великих інфраструктурних, промислових, енергетичних та сільськогосподарських проектів обов'язковою є оцінка впливу на навколишнє середовище. Також підкреслюється важливість проведення цієї процедури при зміні призначення земельних ділянок.

Кожна країна-учасниця самостійно визначає в кожному окремому випадку, чи повинні проєкти, що належать до додатку II, проходити процедуру оцінки впливу на навколишнє середовище. Давайте розглянемо національні характеристики процедури ОВД, використовуючи конкретні приклади.

Лісове управління. У другому додатку директиви в секції "Агрокультура, лісівництво та водне господарство" йдеться про "створення лісів та вирубку дерев і чагарників у разі зміни призначення земельних ділянок".

Отже, законодавство Європейського Союзу, що стосується регулювання процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) у сфері лісового господарства, вимагає від держав-членів визначити, чи необхідно проводити екологічну оцінку лише у випадках, коли відбувається зміна цільового використання земель під час лісорозведення та вирубки дерев і чагарників.

Тому положення з висновку Єврокомісії щодо рекомендації "уникати нових виключень з процедури оцінки впливу на довкілля, у тому числі в лісовому та сільському господарстві" цілком очевидне і дуже виважене з боку Єврокомісії.

Це положення вказує, що жодна держава-член ЄС і ми, які прагнемо отримати членство в Євросоюзі, не повинні порушувати норми європейського законодавства. Ці положення у сфері ОВД, до речі, набагато простіші, ніж процедура, яка наразі існує в національному законодавстві України.

У нас від 1 га будь-якого виду рубок головного користування та суцільних санітарних рубок необхідно проводити ОВД. Таких положень щодо процедури оцінки впливу на довкілля в лісовій галузі немає в жодній країні ЄС. Тобто жодна держава ЄС не імплементувала положення директиви Європарламенту і Ради 2011/92/ЄС таким драконівським способом, як це зробила Україна.

Для досягнення цієї мети важливо провести реформу національного законодавства України в галузі оцінки впливу на довкілля (ОВД) та запозичити практики європейських країн, які займаються лісовим господарством. Це включає в себе звітність про екологічні наслідки, особливо в тих випадках, коли певні види лісозаготівель можуть суттєво вплинути на екосистему.

Країни Європейського Союзу можуть визначати це або через індивідуальну експертизу, або ж за допомогою певних порогових значень чи критеріїв, які встановлюються відповідною державою-членом у її національних законах.

Варто також зазначити, що оцінка впливу на довкілля в країнах ЄС на національному рівні законодавства не є необхідною при санітарних рубках. Коли сталася пожежа або завівся шкідник, то в цивілізованому світі не потрібно підтверджувати це ще одним документом, крім тих, які встановили цей факт.

Процес ОВД в Європейському Союзі є важливим, зокрема, у випадках лісовідновлення та вирубки лісів.

Управління відходами. Наступна євроінтеграційна реформа передбачає, що компанії, які займаються переробкою відходів, повинні отримати дозвіл від Міністерства екології. Однак у 2024 році підприємства стикалися з п’ятьма-шістьма безпідставними відмовами. Причиною нових відмов стала відсутність висновку з оцінки впливу на довкілля (ОВД).

У статті 3 закону "Про оцінку впливу на довкілля" зазначено, що оцінка впливу на довкілля (ОВД) є обов'язковою при прийнятті рішень щодо реалізації запланованої діяльності, що визначена в частинах другій та третій цієї статті. Згадана діяльність повинна пройти процедуру оцінки впливу на навколишнє середовище перед ухваленням рішення про її реалізацію.

Стаття 9 закону вказує, що висновок з оцінки впливу на довкілля (ОВД) втрачає свою дію через п'ять років, якщо не було прийнято рішення щодо реалізації запланованої діяльності. У випадку, якщо до отримання такого рішення вносяться зміни в проєктну документацію або в законодавство, які потребують коригування екологічних умов, зазначених у висновку ОВД, то процедура оцінки впливу на довкілля підлягає повторному проведенню.

Стаття 17 цього законодавчого акту підкреслює, що результати державної екологічної експертизи, отримані до набрання чинності закону, вважаються висновками з оцінки впливу на довкілля (ОВД). Виникає запитання: чи зобов'язане підприємство, що вже має подібний висновок, проходити процедуру отримання нового висновку з оцінки впливу на навколишнє середовище? Відповідь — ні, це не є необхідним.

Яким чином, згідно з юридичними нормами, діюча компанія, яка не змінювала свою діяльність, повинна отримати висновок з оцінки впливу на довкілля (ОВД) для запланованої діяльності, якщо ця діяльність вже реалізується? Закон чітко зазначає: "Висновки державної екологічної експертизи, отримані до набуття чинності цього закону, залишаються в силі і мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля". Проте, представники Міністерства захисту довкілля мають іншу точку зору і діють всупереч встановленим нормам.