Експерт зазначив, що конкурсні комісії повинні мати можливість отримувати міжнародні дані для оцінки доброчесності кандидатів.

Але такого інструменту немає навіть у ЄС.

Члени конкурсних комісій повинні мати доступ до міжнародної інформації стосовно кандидатів. Адже в ХХІ столітті корупція -- явище міжнародне, однак незаконно набуті закордонні активи кандидатів сьогодні практично неможливо перевірити, розповів в інтерв'ю для ZN.UA німецький юрист, колишній суддя та один із найавторитетніших європейських експертів із питань доброчесності й антикорупції Тільман Хоппе, з яким поговорила Галина Чижик.

Експерт вважає, що при оцінці діючих посадовців члени комісій, безсумнівно, повинні мати змогу ознайомитися з банківською інформацією. Проте це лише частина необхідних заходів.

"Для мене є щось, що має навіть більшу важливість, ніж банківські дані, а саме - обмежений доступ до міжнародної інформації. Це просто вражає. У цьому контексті термін 'міжнародне оцінювання доброчесності' може бути оманливим. Хоча члени комісій є міжнародними, сама процедура перевірки доброчесності залишається виключно національною. Це як період кам'яного віку. Ми намагаємося протистояти корупції XXI століття, яка має міжнародний характер, використовуючи інструменти, що належать до XX або навіть XIX століття, спираючись на уявлення про закриту національну державу," - підкреслив Хоппе.

Він зазначив, що Європейський Союз витрачає значні кошти на оцінювання, однак фактично не вживає жодних заходів для розробки механізмів, які б забезпечили транскордонний доступ до необхідних даних для перевірки декларацій. Експерт вважає цю ситуацію неприйнятною. Як платник податків у ЄС, він відчуває, що отримує лише частину того результату, за який сплачує.

На запитання про те, чи дійсно сьогодні майже неможливо відстежити незаконно здобуті активи за межами країни, Хоппе підтвердив: "абсолютно вірно".

"Іноді можна знайти обхідний шлях -- наприклад, через відкриті джерела. Але в більшості випадків настає момент, коли ви бачите ознаки того, що людина має нерухомість у Німеччині, банківський рахунок у Лондоні, автомобіль класу люкс, оформлений через підставну компанію в Люксембурзі, дітей у приватній школі у Швейцарії чи проходить дороге лікування у Франції, -- але жодного законного механізму, щоби звернутися до відповідних органів, просто не існує. Органи, які проводять оцінювання доброчесності, не мають права запитувати таку інформацію, а іноземні органи -- права її надавати", -- зазначив експерт.

Отже, він підкреслив, що не варто намагатися його переконати в тому, що альтернативні шляхи є досягненням. Адже, якщо говорити про доступ до міжнародної інформації, то це всього лише маленька частина, яку намагаються подати як значне досягнення.

Галина Чижик також запитала Хоппе, чи змінює криптовалюта правила гри для тих, хто хоче сховати свої статки. На що експерт зазначив, що їм не потрібна "крипта". Адже такі люди вже мають безпечну гавань у вигляді ЄС, де дані фактично недоступні для органів, які проводять оцінювання доброчесності в Україні, Молдові чи Албанії.

Навіщо ж тоді їм потрібна криптовалюта? Власне, її насправді часто легше прослідкувати, ніж традиційні банківські операції, адже всі транзакції в блокчейні є загальнодоступними. Якщо встановити зв'язок між конкретною особою та криптогаманцем, можна відтворити всю історію фінансових операцій. Тому вимога декларувати криптоактиви є надзвичайно важливою, і в цьому плані Україна випередила безліч інших країн. Вона стала своєрідною світовою лабораторією для розробки антикорупційних ініціатив. Відповідаючи коротко: обійти систему завжди можливо. Так чи інакше, -- зазначив Хоппе.

Нагадаємо, у червні кілька десятків громадських організацій закликали Верховну Раду та президента України невідкладно ухвалити закон, який продовжить мандат міжнародних експертів у Конкурсних комісіях з відбору до судових та правоохоронних органів вдали. Адже без цього Україна може втратити запобіжники незалежності цих органів та перспективу закріплення верховенства права.