Чи здатен Китай стати гарантом безпеки для України? Це питання активно обговорюється серед міжнародних лідерів і експертів. Хоча Росія, здається, відкриває можливість такого розвитку подій, аналітики вважають, що Пекін навряд чи погодиться на цю роль. На це вказує кілька факторів, зокрема обмежені ресурси, історичні прецеденти та власні інтереси Китаю. Про це повідомляє South China Morning Post, згідно з інформацією від Завтра.UA.
Очікування зустрічі між президентом Росії Володимиром Путіним і президентом України Володимиром Зеленським зростають, і питання безпекових гарантій для Києва стало центральним. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров повідомив, що Москва готова працювати над створенням системи гарантій, в яку залучать постійних членів Ради Безпеки ООН, включаючи Китай.
Ці висловлювання з'явилися після коментаря спеціального посланця президента США Дональда Трампа, Стіва Віткоффа, який зазначив, що Путін дав згоду на те, щоб Сполучені Штати та Європа могли надати Києву гарантії безпеки, аналогічні тим, що існують в НАТО. Водночас Путін відзначив, що Китай може бути одним із потенційних гарантів.
Аналітики з Китаю вважають, що роль Пекіна у переговорах щодо безпекових гарантій буде обмеженою. Чжу Цзюньвей, керівник аналітичного центру Horizon Insights Centre, зауважила, що існує кілька видів "гарантій", але неясно, про яку з них йдеться. Вона підкреслила важливість того, щоб будь-яка нова угода враховувала уроки з Будапештського меморандуму 1994 року, який виявився неефективним.
У 1994 році Україна, Білорусь та Казахстан відмовилися від ядерної зброї в обмін на зобов'язання Росії, США та Великої Британії поважати їхній суверенітет. Хоча Китай схвалив цей меморандум, його заява була відносно м'якою і не зобов'язувала Пекін до дій у разі загрози безпеці України з боку інших країн. Сьогодні ситуація інша, і Китай, ймовірно, обмежиться дипломатичними заявами, не приєднуючись до західних гарантій.
Експерти також підкреслюють, що Китай не має ані мотивації, ані ресурсів для забезпечення безпеки. За словами Сун Бо, наукового співробітника Центру міжнародної безпеки та стратегії Університету Цінхуа, Росія та США згадують про Китай через те, що самі зазнали значної втрати впливу. Проте він вважає, що Пекін займатиме роль свідка або формального гаранта у політичних заявах, але не буде реальним забезпечувачем безпеки.
Цзінь Цанжун, викладач Університету Ренмін, вважає, що Китай буде продовжувати проявляти обережність у своїй безпосередній участі. Це зумовлено тим, що європейський регіон знаходиться на значній відстані і не має тісних зв'язків з його інтересами.
Президент України Володимир Зеленський відхилив пропозицію залучити Китай до числа країн-гарантів безпеки. Він підкреслив, що Україні не потрібні ті, хто не надав допомогу в критичні моменти. У той же час, Дональд Трамп заявив, що не планує відправляти американські війська до України, але висловив думку, що Велика Британія, Франція та Німеччина можуть бути готові направити свої контингенти.
Загалом, хоча Китай зацікавлений у стабільності в Європі, яка є важливим ринком. Він навряд чи візьме на себе зобов'язання, що можуть зашкодити його власним інтересам. Речниця Міністерства закордонних справ Китаю Мао Нін підтвердила, що Пекін продовжуватиме сприяти діалогу "по-своєму". Але не вказала на готовність стати гарантом безпеки.
Недавно з'явилася інформація про альтернативний план для України: Італія висунула ідею обійти п'яту статтю НАТО.
#Росія #Дональд Трамп #Франція #Україна #Європа #Армія США #Володимир Путін #Володимир Зеленський #Президент України #НАТО #Китай (регіон) #Німеччина #Міністерство закордонних справ #Міністерство закордонних справ (Україна) #Пекін #Москва #Білорусь #Сполучене Королівство #Сергій Лавров #Суверенітет #Рада Безпеки Організації Об'єднаних Націй #Ядерна зброя #Італія #Меморандум #Будапештський меморандум #Стратегія #Мао Цзедун #Київ #South China Morning Post
