Довгі рухомі доріжки, які сьогодні є невіддільною частиною великих аеропортів та торгових центрів, сприймаються як базовий елемент міського комфорту.
Найдовший сучасний траволатор працює у Сіднеї, його протяжність сягає понад 200 метрів. Проте концепція горизонтального переміщення пішоходів за допомогою механічної стрічки народилася понад століття тому.
Вперше рухомий тротуар представили широкому загалу американські інженери Джозеф Сілсбі та Макс Шмідт під час Всесвітньої виставки в Парижі у 1900 році.
Велична структура повинна була стати символом технологічної потужності нового етапу в історії. Проте архівні кінозаписи зафіксували кумедний момент: люди часто втрачали рівновагу та падали на цій доріжці. Причина крилася в швидкості її роботи – перші траволатори рухалися вдвічі швидше, ніж дозволяють сучасні стандарти безпеки. Висока вартість виробництва та складність обслуговування зробили ці доріжки непопулярними, поступившись місцем іншим, більш затребуваним технологіям.
"Іноді новаторські ідеї з'являються не вчасно, не в належному місці та не за сприятливих обставин, що позбавляє їх можливості для зростання," - зазначає патентний повірений Юлія Прохода.
Набагато успішнішим виявився родич травулатора – ескалатор. Дізнайся більше про цього винахідника, американця Джесі Рено, який презентував свій винахід світові у 1896 році, у новому випуску проєкту "Загублений світ":
#Париж #Американці #Аеропорт #Винахід #Інженер #Сідней #Тротуар #Торговий центр #Америка #Renault #Рухомий тротуар #Всесвітня виставка #Ескалатор
