Величезні гризуни "оволоділи" невеличким населеним пунктом в Аргентині: NYT виявила, якими методами намагаються з ними впоратися.

Капібари стали швидко розмножуватися, коли почалася пандемія, і люди менше виходили з дому.

Селище Нордельта, яке знаходиться на північ від аргентинської столиці Буенос-Айрес, стало домівкою для тисяч капібар — найбільших гризунів у світі, повідомляє New York Times.

Видання повідомило, що під час пандемії 2020 року, коли жителі селища залишилися вдома, капібари почали освоювати доглянуті території, де знаходили соковиту траву та прісну воду. Відсутність хижаків також сприяла їхньому розмноженню. За даними біологів, за останні два роки чисельність капібар у Нордельті зросла втричі, досягнувши майже тисячі особин. Це створило чималі труднощі для місцевих мешканців.

В Нордельті сьогодні можна помітити капібар, які пасуться поряд з тенісними кортами, відпочивають на волейбольних майданчиках і переходять дороги перед автомобілями. Хоча більшість жителів вважає капібар милими створіннями, вони здатні викликати дорожньо-транспортні пригоди, пошкоджувати садові рослини та навіть нападати на собак, що живуть у домівках.

Один із керівників району Нордельта Пабло Пефоре сказав, що йому часто скаржаться на цих земноводних гризунів, адже частина людей вважають їх агресивними і бояться за своїх маленьких дітей. За його словами, капібари іноді переслідували його мініатюрного шнауцера, і тому він не може залишити його самого в саду, бо не знає, що може статися.

У той же час його сусідка Вероніка Еспосіто запевняє, що капібари не підходять до собак і віддають перевагу рослинній їжі.

"Так, їдять. Але ж рослини виростають знову. Я не бачу в цьому проблеми", - заявила вона.

Еспосіто входить до невеликої групи мешканців, які виступають на захист цих тварин.

У минулому році уряд Аргентини ініціював експеримент, пов'язаний із вазектомією у трьох капібар, які мешкають у Нордельті. Метою дослідження було вивчення впливу цієї процедури на соціальну структуру самців у їхніх колективах. Якщо результати експерименту будуть позитивними, існує можливість розширення цієї практики.

У лютому Нордельта започаткувала новий проект - "програму вакцинації проти контрацепції", яка отримала підтримку від місцевих органів влади. В рамках цієї ініціативи передбачається стерилізація 250 дорослих капібар.

Головна біологиня організації, Констанса Фальгера, пояснила, що її команда застосовує "вакцину", яка блокує виробництво сперми та пригнічує овуляцію. Для досягнення цього ефекту необхідні дві ін'єкції з проміжком у кілька місяців. Однак результат може тривати лише кілька місяців, що означає, що тварин потрібно буде знову і знову присипляти для повторної вакцинації.

Тривалість ефекту стерилізації залишається нез'ясованою, оскільки цей препарат, розроблений американською фармацевтичною компанією, досі не використовувався для капібар. Він був створений для регулювання гормональних показників у свиней перед забоєм, з метою поліпшення смакових якостей м'яса.

У 2019 році в Нордельті експериментували з розпиленням на газонах аромату хижака, намагаючись відлякати капібар. Проте, за словами Фальгери, з часом цей метод став менш дієвим, оскільки капібари в Нордельті уже давно не зустрічалися з своїми природними супротивниками.

Отже, громада обрала ін'єкції, які виявилися більш ефективними в порівнянні з кастрацією та вазектомією.

Водночас прихильники захисту капібар вважають втручання в їхнє розмноження неприйнятним і навіть агресивним. Вони вказують на те, що зростання популяції зумовлене лише переселенням тварин у передмістя внаслідок знищення їхніх природних лісових середовищ. Тому активісти наполягають на створенні спеціального природного заповідника для капібар.

Раніше агентство УНІАН повідомляло про те, як собаки, що живуть у Чорнобильській зоні, зазнали незвичних генетичних змін. За даними нового дослідження, ці дикі тварини мають генетичні відмінності від своїх побратимів, які мешкають поза цією зоною.

Згідно з останніми даними, в зоні навколо ЧАЕС перебуває приблизно 800 собак, які мешкають навіть у найбільш забруднених районах. Протягом останніх сорока років ці тварини пройшли через значні еволюційні зміни, що призвело до їх генетичної відмінності від собак у інших регіонах світу. Структура їхнього ДНК настільки трансформувалася, що тепер їх можна ідентифікувати за специфічними генетичними ознаками.

#Українське незалежне інформаційне агентство #Північна та Південна Америка #Пандемія #Завод #Машина. #Аргентина #Трава. #Експеримент #Тварина #Амфібія #Буенос-Айрес #Біолог #Генетика #Хижацтво #Пес. #Волейбол #Вакцинація #Hydrochoerus #Гризун #Стерилізація (мікробіологія) #Населення #Прісна вода #Сповідник #Кастрація

Читайте також