Європейська Комісія вперше звертається до держав-членів ЄС з проханням створити програми для добровільного повернення українських біженців на батьківщину, при цьому продовжуючи їхній тимчасовий захист до березня 2027 року.
Цю інформацію повідомляє El Pais.
Євросоюз активно шукає довгострокові рішення для понад 4 млн українських біженців, що перебувають на території співтовариства. Єврокомісія подовжила термін тимчасового захисту ще на рік, до березня 2027 року. Водночас вона вперше закликає 27 держав-членів ЄС сприяти поступовому поверненню до України тих, хто має намір це зробити, а також врегулювати статус тих, хто вже інтегрувався і планує залишитися у країні перебування.
На відміну від попередніх продовжень механізму тимчасового захисту, цього разу Комісія закликає держави-члени ЄС до співпраці у поступовому поверненні тих, хто прагне повернутися.
"Починаючи з 2022 року, ми забезпечуємо захист для тих, хто втік від агресивної війни Росії, і ця робота триває. Спільно з Україною ми створюємо умови, щоб люди мали можливість повернутися та відновити свої домівки, як тільки це стане безпечним", — зазначила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Комісар з питань внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер підкреслив, що повернення людей відбуватиметься виключно за їхнім власним бажанням. Він зазначив, що рішення про завершення статусу тимчасового захисту буде ухвалене спільно 27 країнами-членами Європейського Союзу та українським урядом, "коли ситуація в Україні стане більш стабільною". Бруннер також додав, що "якщо обставини в Україні зміняться" протягом цього або наступного року, Європейська Комісія може розглянути можливість призупинення тимчасового захисту ще до березня 2027 року.
Брюссель звернувся до урядів країн ЄС із проханням спільно з українською владою планувати та запускати програми добровільного повернення біженців. Крім того, рекомендація передбачає створення центрів підтримки, які надаватимуть допомогу як тим, хто вирішить повернутися до України, "коли дозволять умови, зараз і в майбутньому", так і тим, хто вирішить залишитися у країні ЄС та прагне отримати дозвіл на постійне проживання. Перші такі інформаційні пункти, ймовірно, відкриються у Берліні, Празі та Аліканте.
Європейська комісія також підтримує ініціативу організації "ознайомчих поїздок" для тих, хто має намір повернутися до України в майбутньому. Це дозволить їм оцінити умови життя на місці перед тим, як ухвалити остаточне рішення про повернення в країну, з якої вони були змушені виїхати. Виконавчий орган під керівництвом Урсули фон дер Ляєн призначить "спеціального посланця з питань українських біженців в ЄС", який координуватиме плани повернення у співпраці з різними урядами.
Приблизно шоста частина з 44 млн населення України, яке було до початку війни, знайшла притулок за кордоном, переважно в ЄС (це 4,3 млн з майже 7 млн загалом). Протягом перших місяців повномасштабного вторгнення Росії більшість українців, які оселилися в ЄС, мали намір повернутися додому, щойно це стане безпечно. Але з часом перспективи майбутнього багатьох з них змінилися.
Згідно з дослідженнями, проведеними Центром економічної стратегії та Київським аналітичним центром, з грудня 2022 року до кінця 2024 року частка українців, які виїхали за кордон і планують "ймовірно" або "беззаперечно" повернутися на батьківщину, знизилася з 74% до 43%.
Нагадаємо, що нещодавно стало відомо про початок обговорення в Європейському Союзі можливих сценаріїв для завершення тимчасового захисту українців. Серед запропонованих варіантів – продовження дії статусу ще на рік, надання нового статусу на 10 років або ж поступовий вихід із програми. Одночасно з цим зростає тривога щодо правової невизначеності, з якою стикаються біженці. Очікується, що рішення з цього питання можуть бути ухвалені вже 12-13 червня.
#Росія #Українська мова #Українці #Україна #Європейський Союз #Європейська комісія #Прага #Міграція населення #Берлін #Біженець #Брюссель #El País #Урсула фон дер Ляєн #Аліканте
