Європейські терміни для війни: відчуття кінця чи ознака втоми Західного світу?

Протягом більш ніж трьох з половиною років Україна відстоювала свою територіальну цілісність, незважаючи на невизначеність з боку західних країн та нестачу належної підтримки. Однак нещодавно європейські лідери почали озвучувати конкретні терміни закінчення війни. Прогнози Урсули фон дер Ляєн вказують на кінець 2026 року, тоді як Еммануель Макрон висловлює сподівання на 2027-й. Ці коментарі не тільки свідчать про занепокоєння континенту з приводу ескалації конфлікту, але й можуть бути використані як інструмент тиску на Кремль. Чи можуть ці заяви бути на користь Москві, яка намагається виснажити Україну, і чому вони почали звучати так активно саме зараз, на фоні диверсій у Польщі?

Повномасштабна війна, що розпочалася 24 лютого 2022 року з російського вторгнення, триває вже 1357 днів. За цей період Україна, незважаючи на героїчний спротив, втратила понад 20% своєї території, а її економіка зазнала збитків, які становлять приблизно 35% ВВП, відповідно до даних Світового банку. Західна допомога досягла 250 мільярдів євро, головним чином з боку Європейського Союзу та Сполучених Штатів, проте критики, в тому числі українські посадовці, висловлюють занепокоєння щодо нерішучості: заборона на удари по території Росії, затримки у постачанні озброєння та встановлені "червоні лінії" дають можливість Кремлю перегрупувати свої сили. "Україна стримує агресора за межами НАТО, але без рішучих дій наших союзників ми ризикуємо стати жертвами втоми від війни", - зауважив нещодавно президент Володимир Зеленський під час виступу на саміті в Дубровнику.

Сьогоднішні заяви європейських лідерів про терміни завершення війни приходять на тлі зростання тривоги: опитування Eurobarometer від жовтня 2025 року показують, що 77% громадян ЄС вважають вторгнення загрозою для національної безпеки, а 81% підтримують спільну оборонну політику. У Польщі цей показник сягає 82%, де диверсії нагадують про реальність конфлікту на кордонах.

Інцидент у Польщі став символом нової реальності: 17 листопада прем'єр Дональд Туск оголосив про "безпрецедентний акт саботажу" на залізничній лінії Варшава-Люблін, важливому маршруті для постачання допомоги Україні. "Підрив колії - це серйозний удар по безпеці Польщі та її громадян. Цей маршрут є критично важливим для доставки допомоги Києву. Ми обов'язково знайдемо винних, незалежно від того, хто вони", - написав Туск у своєму акаунті в X, опублікувавши відеозапис з місця події. За його словами, вибухівка була встановлена з метою знищення потяга на маршруті Варшава-Демблін, а подібний випадок стався південніше. Польська поліція та Агентство внутрішньої безпеки (ABW) проводять розслідування, перевіряючи 120 км колії до кордону з Україною. Туск пов’язав цей акт із "п'ятою колоною" Кремля, про що він попереджав у інтерв'ю Gazeta Wyborcza: "Путін намагається підірвати ЄС зсередини". За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), з 2022 року в Європі сталося понад 200 актів саботажу, які, за припущеннями, пов'язані з Росією, включаючи затримання восьми агентів у жовтні 2025 року.

В цьому контексті заяви про терміни війни викликають гострі запитання. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у листі до лідерів ЄС від 17 листопада, опублікованому "Європейською правдою", припустила завершення бойових дій наприкінці 2026-го. "За прогнозами МВФ та Києва, війна скінчиться до кінця 2026-го, але дефіцит фінансування сягне 71 млрд євро, з яких 51 млрд - на оборону", - пише вона, закликаючи до швидкої допомоги з першими виплатами у II кварталі 2026-го. Фон дер Ляєн наголошує на чотирьох принципах: швидкість, гнучкість, уникнення боргового тягаря для України та розподіл навантаження з партнерами. Це базується на рішенні Європейської ради від жовтня 2025-го про фінансування на 2026-2027 роки, включаючи заморожені російські активи.

Французький лідер Еммануель Макрон, під час зустрічі з Володимиром Зеленським 17 листопада в Парижі, висловив сподівання на досягнення миру до 2027 року - кінця свого другого президентського терміну. "Я вірю, що ми зможемо встановити мир до 2027 року. Ми змінили ситуацію, тиснучи на Росію через санкції щодо її нафтогазового сектора та 'фантомного флоту'", - зазначив він, як повідомляють Ouest-France та Sky News. Макрон акцентував, що без сильної України Москва не дотримуватиметься жодних угод. Водночас було підписано угоду про постачання до 100 винищувачів Rafale, а також систем протиповітряної оборони та дронів.

Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський 12 листопада в інтерв'ю TVP World оцінив тривалість війни так: "Україна планує на три роки війни, але такі колоніальні конфлікти тривають близько 10 років. Путін не протримається стільки". Це узгоджується з базовим сценарієм МВФ від липня 2025-го про кінець активних дій у 2025-му, але з ризиком затягування.

На фоні цих тривожних прогнозів європейці стурбовані можливим загостренням ситуації. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус 17 листопада в інтерв'ю Frankfurter Allgemeine Zeitung висловив занепокоєння, назвавши нинішній період "останнім мирним літом" для Європи. "Раніше ми вважали, що атака Росії на НАТО відбудеться в 2029 році, але тепер це може статися вже в 2028-му, а деякі історики навіть вважають, що літо 2025 року вже було останнім", - зазначив він, закликаючи до оновлення оборонних можливостей. З 2027 року в Німеччині планується проведення медичних оглядів для призовників та формування резерву. Канцлер Фрідріх Мерц обіцяв перетворити Бундесвер у "найсильнішу армію в Європі" з бюджетом у 60 мільярдів євро щорічно. Пісторіус також додав: "Якщо станеться напад, ми готові знищувати російських військових. Мир забезпечується силою".

Чому саме зараз почали активно обговорювати конкретні терміни? В аналітичному звіті ECFR за лютий 2025 року вказується, що 41% європейців виступають за збільшення військової допомоги Україні, проте лише 10% вважають, що країна зможе досягти повної перемоги. Ці заяви слугують сигналом для суспільства: 66% французів (за даними IPSOS, лютий 2025) підтримують надання допомоги без участі США, тоді як у Німеччині 48% населення виступає за її зупинку, частково через вплив російських пропагандистських ЗМІ. Чи вигідно це Кремлю? Так, адже це свідчить про зростаючу втому Заходу, що дозволяє Путіну продовжувати конфлікт. За даними Pew Research (вересень 2025), 55% німців і 68% французів вважають цю війну "дуже близькою загрозою". Для Європи це означає одне - необхідність мобілізації. У той же час Урсула фон дер Ляєн закликає уникати "паралічу", а Дональд Туск намагається виявити тих, хто саботує зусилля.

Україна, протистоячи агресії, потребує потужної підтримки, щоб 2026 рік став роком миру, а не поразки. Європейці, усвідомлюючи загрозу війни, повинні зробити вибір: залишитися байдужими чи проявити єдність. Як зазначив Туск: "Ситуація складна, але трагедії вдалося уникнути. Настав час для прийняття рішень".