У Японії дослідники вивчили інформацію від 6 803 учасників проєкту 4D і виявили два контрастні профілі кишкового мікробіому, які мають статистичний зв'язок зі способом життя, загальним станом здоров'я та 15 різними хронічними захворюваннями. Як зазначає News-Medical, результати цього дослідження були опубліковані в журналі Nature Medicine.
Які звички асоціюються з мікробіомом?
Науковці дослідили 28 аспектів способу життя, серед яких були харчові звички, вживання алкоголю, куріння, рівень фізичної активності та тривалість сидячого способу життя. Виявилося, що споживання рослинних продуктів, ферментованих страв, кави та регулярні фізичні вправи в основному корелюють із мікробіомом, що сприяє здоров'ю. Натомість, вживання рафінованих вуглеводів, паління та проведення понад 9,5 години в сидячому стані частіше виявляються пов'язаними з патернами, асоційованими із захворюваннями.
Мікробні посередники, що мають значення для здоров'я, включають бактерії, які здатні виробляти бутират, такі як Faecalibacterium prausnitzii, Anaerostipes hadrus та Fusicatenibacter saccharivorans. Ці мікроорганізми демонструють позитивну кореляцію з підвищеними рівнями коротколанцюгових жирних кислот, зокрема бутирату, а також знижують запальні процеси в організмі. Овочі, фрукти та гриби також асоціюються з активними мікробними шляхами, що беруть участь у розщепленні рослинних полісахаридів, таких як пектин, геміцелюлоза та целюлоза.
Кава, молочні продукти та сидячий спосіб життя
Споживання кави асоціювалося з мікробними патернами, пов'язаними зі здоров'ям, зокрема з бактеріями-продуцентами бутирату. Lawsonibacter asaccharolyticus виявилася потенційним мікробним посередником статистичного зв'язку між уживанням кави та нижчою ймовірністю запальних захворювань кишечника.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Взаємозв'язки з молочними продуктами виявилися досить складними. Споживання молока і йогурту виявилося пов'язаним з певними видами Bifidobacterium та генами, що відповідають за метаболізм лактози. Проте, у випадках запальних захворювань кишечника, діабету 2 типу та депресії, спостерігалися більш виражені мікробні посередники, які були пов'язані зі споживанням молочних продуктів. Рафіновані вуглеводи, такі як рис, хліб, локшина та солодкі газовані напої, частіше асоціювалися з мікробними маркерами, що свідчили про утилізацію крохмалю й цукрів, виробництво лактату та формування біоплівок.
Аналіз прогнозних оцінок
Автори розробили оцінки MADE на основі профілів бактерій, що дозволяють відрізняти загальний стан здоров'я від окремих хронічних захворювань. Ці оцінки були протестовані на японській когорті та в 13 незалежних зовнішніх дослідженнях, які охопили 3 095 осіб. У 11 з цих когортах оцінки показали стабільну здатність розрізняти учасників з і без захворювань, хоча для синдрому подразненого кишечника точність виявилася обмеженою.
Автори наголосили, що дослідження не встановлює причинно-наслідкового зв'язку. Дані про спосіб життя учасники повідомляли самостійно, а можливість застосування висновків за межами Японії потребує подальшого вивчення.
#
