Температура в квартирах опускається до 11 градусів, а рахунки за комунальні послуги сягають 6 тисяч: чому жителі подають до суду на Ладижинський коледж? - 20 хвилин

У Ладижині група з 11 мешканців гуртожитків професійного коледжу Вінницького національного аграрного університету вирішила звернутися до суду з колективною позовною заявою.

Вони поділилися, що в зимовий період мешкали в квартирах з температурою 7-11 градусів, проте отримували рахунки за опалення на тисячі гривень.

Крім цивільного розгляду, правоохоронці також ініціювали кримінальне провадження у зв'язку з можливим розкраданням фінансових коштів керівництвом навчального закладу.

Мешканці гуртожитків Ладижинського фахового коледжу Вінницького національного аграрного університету подали колективний позов до суду. Вони стверджують, що під час опалювального сезону 2025-2026 років у квартирах було холодно, однак їм продовжували нараховувати значні суми за теплопостачання.

Редакції про ситуацію розповіла адвокат Аліна Сидор, яка представляє інтереси мешканців.

"Температура була сім-дев'ять градусів"

Сергій Грабовенко, який проживає в першому гуртожитку, каже, що серйозні проблеми з опаленням почалися ще під час опалювального сезону 2024-2025 років, а наступної зими ситуація лише погіршилася.

За його словами, під час сильних морозів температура в квартирах іноді не перевищувала 7-9 градусів.

— У той час не було світла, а в нашому гуртожитку немає жодного іншого способу опалення. Усе залежить від електрики. Коли зникло електричне живлення, зігрітися іншим способом теж не вдавалося, — ділиться своїми переживаннями чоловік.

За словами мешканців, вони не раз подавали письмові звернення до адміністрації коледжу, але так і не отримали жодних роз'яснень щодо причин низького температурного режиму.

Сергій зазначає, що лише за опалення його родина щомісяця сплачувала від 3,6 до майже чотирьох тисяч гривень, окремо оплачуючи електроенергію, воду та інші комунальні послуги.

Він також зазначив, що жителі зверталися до Держпродспоживслужби з проханням перевірити коректність нарахувань.

-- Наскільки мені відомо, двічі перевірку не вдалося провести, бо представників служби не допустили, -- пригадує чоловік.

"За житло, що має площу 38 квадратних метрів, потрібно сплатити близько шести тисяч гривень."

Ще один мешканець, Олександр Сандуляк, мешкає в цій квартирі практично все своє життя. Житло було надане його батькові на початку 90-х, коли той працював в освітньому закладі. За словами Олександра, протягом багатьох років тут не виникало жодних проблем з опаленням.

За словами чоловіка, перші проблеми з'явилися минулої зими. Температура в домі опустилася до 16-17 градусів, а в кімнаті на куті була ще нижчою.

Олександр розповідає: "Ми не раз зверталися до коменданта та завгоспа, але нам пояснили, що проблема полягає у застарілих і засмічених трубах."

За свідченням місцевого жителя, умови суттєво ускладнилися в цьому опалювальному сезоні після переходу будинку на альтернативну систему опалення.

Він роз'яснює, що після атак російських військ на місцеву теплоелектростанцію, частина міста почала отримувати тепло з резервної котельні.

Опалення було підключено із затримкою, лише на початку листопада. Перші кілька днів батареї були досить гарячими, але потім на один день тепло відключили нібито через ремонтні роботи. Після цього подаюча труба стала ледь теплою, тоді як зворотна залишалася зовсім холодною. На поверхні батарей навіть з’являвся конденсат від холоду. Щоб не відчувати прохолоду, дружина покривала батареї ковдрою, -- згадує співрозмовник.

Попри низьку температуру в квартирі, рахунки за тепло, каже чоловік, залишалися високими.

Кожного місяця ми отримували рахунок на суму близько 5,5-6 тисяч гривень тільки за опалення. Причину цього підвищення нам пояснювали зростанням вартості гігакалорії. Проте виходить, що наша двокімнатна квартира площею 38 квадратних метрів, де температура лише близько 10 градусів, нібито спожила дві гігакалорії тепла, -- ділиться своїми думками чоловік.

Для ілюстрації він згадує про квартиру, яку в даний момент орендує в Харкові.

— У цій двокімнатній квартирі, яка має площу 45 квадратних метрів, споживалося всього 0,7 гігакалорії. І це незважаючи на те, що температура була настільки комфортною, що мені доводилося відчиняти вікна, — зазначає Олександр.

До середини грудня, як повідомляє один з жителів гуртожитку, вдавалося підтримувати прийнятну температуру завдяки електричним обігрівачам. Однак після закінчення навчального процесу та виїзду студентів температура в будівлі знизилася ще більше.

— Температура знизилася до приблизно 10 градусів. Наша сім'я змушена була переїхати до батьків, адже жити в квартирі стало абсолютно нестерпно, — ділиться чоловік.

Олександр ділиться історією про те, як місцеві жителі намагалися офіційно зафіксувати неналежне надання комунальних послуг. Вони зверталися до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Перший візит інспекторів, за словами Олександра, виявився безрезультатним, оскільки їм не дозволили провести перевірку. Пізніше чоловік отримав відповідь, в якій йшлося про відсутність порушень. Коли він запросив матеріали перевірки, то виявив, що вона відбулася лише у квітні, після завершення опалювального сезону.

Ідеї про те, що несправності в опаленні не стали причиною проблем, почали виникати у мешканців після того, як у певний день російський безпілотник вдарив по будівлі коледжу (мова йде про події 7 лютого 2026 року), що призвело до раптових змін у теплопостачанні.

Коли "Шахед" приземлився, а до коледжу завітали журналісти й чиновники, батареї миттєво почали нагріватися. Однак це тривало лише добу. Згодом усе повернулося до звичного стану, — розповідає наш співрозмовник.

Чоловік каже, що намагався зв'язатися з директором коледжу.

-- Я телефонував, але слухавку не взяли. Написав у Viber. У відповідь отримав лише повідомлення, що опалення надається, а розрахунки проводяться за тарифами, затвердженими міською радою. На мої пояснення, що в квартирі холодно і сім'я змушена грітися електрообігрівачами, більше ніхто не відповів, -- розповідає Олександр.

Підозрюють неправильне нарахування плати

Проте людей обурило й те, що попри відсутність тепла їм надходили чималі рахунки за опалення помешкань.

За підрахунками мешканців, загальна сума за теплопостачання протягом п'яти місяців опалювального сезону для однокімнатної квартири площею 30 кв. м становила від 15 до 19 тисяч гривень, а для двокімнатної квартири площею 38 кв. м -- від 19 до 24 тисяч гривень.

Олександр зазначив, що в коледжі встановлено загальний лічильник тепла для будівлі, але мешканці вважають, що нарахування проводилися не на основі реальних показників, а за допомогою розрахункової методики.

Він також вважає, що суми, які внесли жителі, цілком вистачало для покриття витрат на обігрів усіх будівель коледжу.

Якщо підрахувати всі витрати, які щомісяця сплачують близько шістдесяти сімей, можна дійти висновку, що фактично ми забезпечуємо фінансування опалення всього комплексу, включаючи навчальні корпуси, гуртожитки та господарські приміщення. Водночас навчальний заклад отримує фінансування з бюджету на покриття комунальних витрат, а студенти також вносять плату за проживання в гуртожитках, -- зазначає чоловік.

У Міністерстві освіти і науки підтвердили, що коледжу було виділено бюджетні кошти для покриття витрат на теплопостачання. У 2025-2026 роках заклад отримав 1,05 мільйона гривень.

Правоохоронні органи розпочали кримінальне розслідування.

В результаті, окрім цивільного позову, адвокат звернулася до поліції із заявою про можливе вчинення кримінального правопорушення, а саме щодо можливого незаконного заволодіння коштами мешканців гуртожитків.

Згідно з інформацією, наданою Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області у відповідь на запит журналістки, дану заяву було передано до поліційного відділення №3 Гайсинського районного управління відповідно до територіальної підслідності.

У цьому випадку було ініційовано досудове розслідування відповідно до частини першої статті 191 Кримінального кодексу України щодо можливого привласнення фінансових коштів працівниками відокремленого структурного підрозділу "Ладижинський фаховий коледж".

У правоохоронних органах повідомили, що на даний момент кримінальне провадження все ще триває. Слідчі здійснюють усі необхідні дії для детального та комплексного розслідування обставин справи, щоб прийняти законне та об'єктивне рішення.

Що кажуть у коледжі?

Журналістка "20 хвилин" звернулася по коментар до директора коледжу Олега Цуркана. На телефонні дзвінки він не відповів, а повідомлення, попри те що прочитав, залишив без відповіді. Тож ми надіслали офіційний запит на електронну пошту навчального закладу.

У відповіді спростовуються заяви мешканців про температуру в їхніх квартирах, що нібито становила 7-9 градусів. Як зазначає адміністрація, протягом січня та лютого фахівці регулярно проводили вимірювання, і температура ніколи не опускалася нижче 12 градусів. Однак у коледжі визнають, що в деяких приміщеннях температура дійсно була нижчою за встановлені 18 градусів. У зв'язку з цим мешканцям було зроблено перерахунок вартості теплопостачання, і сума нарахувань знижена на 25%.

У закладі пояснюють, що різке зростання сум у платіжках пов'язане насамперед зі збільшенням тарифу на теплову енергію. Якщо у попередньому опалювальному сезоні вартість 1 Гкал становила 900,88 гривень, то з листопада 2025 року після рішення виконкому Ладижинської міської ради тариф зріс до 2 889,32 гривень за 1 Гкал. У коледжі наголошують, що таке підвищення не залежало від адміністрації закладу.

Також у коледжі спростовують заяви мешканців про те, що після ворожої атаки 7 лютого батареї стали гарячими лише на час приїзду журналістів та представників влади. За словами адміністрації, теплопостачання здійснювалося безперервно протягом усього опалювального сезону, а режим подачі тепла не змінювали через візити посадовців чи медіа.

Щодо нарахувань за тепло, адміністрація зазначає, що наявний вузол комерційного обліку враховує споживання всього комплексу будівель коледжу, а не окремих гуртожитків. Тому розрахунки для мешканців здійснювали відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону №315.

У навчальному закладі також зазначили, що фінансування з бюджету Міністерства освіти і науки, призначене для оплати теплопостачання, було спрямовано на всі приміщення коледжу, включаючи три гуртожитки, навчальний корпус, лабораторії та адміністративні будівлі. При цьому студенти, згідно з затвердженим порядком, самостійно компенсують витрати на споживані комунальні послуги.

В коментарі щодо недопуску представників Держпродспоживслужби до перевірки в лютому та березні 2026 року, адміністрація коледжу зазначила, що директор знаходився у відрядженні, а призначена особа була відсутня. Після повернення керівника перевірку було проведено. За даними адміністрації, акт перевірки від 21 квітня 2026 року не виявив жодних порушень законодавства в галузі захисту прав споживачів під час надання житлово-комунальних послуг.

Щодо звернення адвокатеси Аліни Сидор до правоохоронних органів з приводу імовірного незаконного привласнення фінансових коштів, адміністрація коледжу зазначила, що всі бюджетні кошти та платежі від мешканців обробляються через Державну казначейську службу. Тож, на думку керівництва, їх неправомірне заволодіння є неможливим.

У відповіді зазначається, що адвокат Аліна Сидор, яка зверталася до суду та до різних державних установ з заявами про ймовірні неправомірні дії директора коледжу, не представила жодних доказів, що підтверджують її заяви про незаконне привласнення коштів студентів гуртожитків або бюджетних коштів. Всі ці звинувачення базуються лише на припущеннях і не мають жодного підтвердження.

Також у коледжі переконані, що вся ця ситуація має ознаки "формування безпідставного інформаційного та адміністративного тиску на управлінський склад закладу".