Світові медіа, аналізуючи зустріч представника президента США Стівена Віткоффа з російським лідером Володимиром Путіним, зазначають, що не було досягнуто жодного прогресу у питанні України, а також висловлюють невдоволення президента США Дональда Трампа щодо ходу переговорів. Причина такої ситуації очевидна: хоча Путін і заявляє про свою готовність до діалогу, його справжньою метою є продовження агресії, поки українці не будуть змушені капітулювати. Коли його радники говорять, що будь-які переговори повинні фокусуватися на "корінних причинах" конфлікту, вони мають на увазі саме це: мета війни полягає у недопущенні того, щоб Україна стала незалежною, сильною країною, здатною захистити себе і вільно обирати свої союзи.
Чи втомиться Трамп, який у своїй соцмережі закликав Росію "ворушитися", від тяганини російського диктатора, чи він від самого початку вирішив виконати усі його вимоги? Поки що на це питання остаточної відповіді немає, є лише ознаки негативного розвитку подій для України.
Однак є й ті, хто вважає, що США протягом кількох тижнів змінять політику щодо Росії. Серед них - польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський. "Мої бесіди з високопосадовцями США показують, що терпіння Штатів не нескінченне", - зазначає дипломат.
Якщо до кінця місяця не буде досягнуто припинення вогню, Трамп може ввести додаткові санкції проти РФ, - пишуть і деякі американські ЗМІ.
Щодо питання врегулювання конфлікту в Україні - які перспективи в найближчому часі? Чи має Трамп конкретну стратегію? Які наслідки мають останні коментарі його представників?
Своїми думками щодо цих та інших питань у ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA поділився колишній надзвичайний і повноважний посол України в США та Франції Олег Шамшур.
Після зустрічі між Путіним та Віткоффом, російська сторона висловила думку, що нинішні переговори зі США навряд чи принесуть швидкі результати. Ця позиція Кремля суперечить висловленій Дональдом Трампом меті досягнення швидкого загального припинення вогню в Україні та укладення тривалої мирної угоди у найближчому майбутньому. У цьому контексті можна з упевненістю стверджувати, що результати, на які сподівався американський президент, поки що відсутні. Наразі не спостерігається жодних суттєвих кроків, які б могли вплинути на позицію Путіна. Голова Держдепартаменту Марко Рубіо підкреслив, що США не планують чекати "місяцями" і надають російському лідеру кілька тижнів для роздумів. 11 квітня Трамп також висловив схожу думку, зазначивши, що "Росії слід активізуватися". Як ви вважаєте, чи може позиція американського президента щодо Росії змінитися, і якщо так, то які зміни можна очікувати?
- Запровадження нових санкцій, зміна позиції Трампа - усе це в розрізі, я б сказав, можливого. Водночас що ми бачимо просто зараз? Ви правильно зазначили, що США не просунулися до реалізації наміру не тільки щодо швидкого закінчення війни, але не отримали навіть припинення вогню і перемир'я. Разом із тим навіть оці заяви Трампа, які характеризуються як жорсткі, не є такими, як здаються. Тобто його чинний підхід - із одного боку залишилося бажання припинити війну й зробити це якнайшвидше, а в ідеальному варіанті - на постійній основі. Тому що йому потрібно вивільнити руки для вирішення інших проблем. З іншого боку, у нього залишилося велике бажання переформатувати стосунки з Росією. У цей процес він вже інвестував певний політичний капітал, зробив багато зусиль, що було приємним сюрпризом для росіян. Тому попри всі ці його заяви, продовжуються активні контакти з російською стороною щодо багатьох питань.
Щодо ситуації в Україні, ми не можемо з упевненістю стверджувати, яким чином ця проблема обговорюється під час російсько-американських зустрічей. Проте, аналізуючи висловлювання Віткоффа, який явно сприймає позиції та побажання Путіна, можна зробити висновок, що для нас це не виглядає обнадійливо. Очевидно, що Віткофф не висловлював би свої прокремлівські погляди щодо завершення конфлікту без впевненості в підтримці з боку Трампа. Він є близьким радником президента США, входить до обмеженого кола осіб, які мають доступ до його думок, і знає, як правильно донести інформацію до Трампа.
Не додає оптимізму і заява ще одного спецпредставника президента США — Кіта Келлога, який нібито має "проукраїнську" орієнтацію. На мою думку, його пропозиція є досить тривожним сигналом для України. Хоча генерал Келлог стверджує, що його слова були неправильно витлумачені, фактично він говорить про можливість розподілу України. Іншого тлумачення його ідей не існує. Таким чином, нинішня ситуація свідчить про те, що я не бачу жодних ознак того, що позиція Дональда Трампа та його адміністрації може змінитися на краще для України.
- Здається, що у Вашингтона все ще немає чіткого плану щодо просування переговорів про врегулювання війни. Тому ми й до сьогодні чуємо суперечливі речі від різних членів адміністрації президента США. Чи є для Трампа критична точка, наприклад, наприкінці квітня - у травні, коли йому доведеться вирішувати, що робити з цією проблемою? Адже реального плану так і немає, все явно йде не за його сценарієм через небажання Путіна зупиняти війну. Чи може Трамп вирішити відсторонитися цього процесу? Наприклад, його фраза: "Настає момент, коли потрібно або змиритися, або заткнутися, і подивимося, що із цього вийде", - може говорити саме про це.
Якщо розглядати певний хронологічний контекст і намагатися виокремити конкретний момент, то ситуація з цим митним тарифним рішенням є досить показовою. Це свідчить про те, що фінальні рішення з усіх аспектів приймає особисто Трамп. Як він сам зазначив, ці рішення зазвичай є інтуїтивними і, фактично, спонтанними. Тому я сумніваюся, що він встановив якусь конкретну дату. На мою думку, події розвиватимуться до того моменту, поки в Трампа не закінчиться терпіння і він не усвідомить, що не зможе вирішити поставлене завдання. В такому випадку, цілком імовірно, що він може заявити: «Я намагався, американці, ви бачите, але нічого не вийшло, тому тепер вирішуйте самі». І я зовсім не впевнений, що він перекладе відповідальність на Путіна.
Навіть у разі, якщо найоптимальніший сценарій під час поточної ситуації все ж здійсниться, а саме — досягнення припинення вогню та укладення мирної угоди на прийнятних для нас умовах, Трамп може стверджувати, що виконання його місії завершено, оскільки йому вдалося зупинити конфлікт. У такому випадку європейські країни, Україна та Росія повинні будуть самостійно вирішувати подальші питання. Це також є цілком ймовірним розвитком подій.
Віткофф висунув "пропозицію" після бесіди з Дмітрієвим, представником Путіна, яка полягала в наданні Росії повного контролю над чотирма українськими регіонами як "найшвидший шлях до досягнення угоди" з Трампом. На противагу цьому, одразу ж з'явився "план" Кіта Келлога, іншого спецпредставника Трампа, в колонці для The Times, що передбачав поділ України на зони впливу для різних країн.
"Ми можемо поділити Україну, подібно до того, як це було з Берліном після війни, в рамках 'мирної угоди', коли існували російська, французька, британська та американська зони", - зазначив Келлог. Потім він звинуватив The Times у спотворенні його висловлювань про Україну, заявивши, що "говорив про сили миротворців, які могли б підтримати суверенітет України після встановлення режиму припинення вогню, і не мав на увазі фізичний поділ країни". Проте, незалежно від його слів, ситуація виглядає досить тривожною для України.
Я хочу підкреслити, що насправді обидві заяви можуть бути прийнятними для Путіна. Хоча він прагне ще більшого, ці пропозиції відповідають його нинішнім цілям. Якщо абстрагуватися від припущення, що Келлог нібито підтримує Україну, варто звернути увагу на його план, який фактично передбачає розподіл України на зони, про що неодноразово говорили Путін і представники Кремля, пропонуючи це Заходу. Віткофф, у свою чергу, пішов ще далі, пропонуючи не лише де-факто російську окупацію, а й, як зазначає Путін, "ще більше" — тобто офіційне визнання. У будь-якому випадку, будь-який план, який обговорюється в адміністрації президента США, передбачає, що Україні, згідно з поширеною думкою в Штатах, доведеться поступитися, зокрема територіально. Схоже, що Путіну принаймні надається право утримувати окуповані українські території. Залишається лише питання — чи буде це визнано офіційно, чи ні. Проте, я вважаю, що нам у будь-якому випадку не буде легше. Отже, якщо порівнювати заяви Келлога та Віткоффа, для України в адміністрації Трампа є лише погані і дуже погані варіанти.
- Реакція американців на російський удар по Сумах, м'яко кажучи, неоднозначна. "Мені сказали, що вони зробили помилку", - сказав Трамп журналістам щодо кривавого теракту Путіна. Держсекретар США Рубіо зазначив, що "ракетний удар по Сумах - трагічне нагадування про важливість зусиль президента Трампа для припинення війни". Усе виглядає так, ніби Путін проводить "перевірку" Трампа на свої будь-які дії щодо України і американський президент її впевнено проходить, не реагуючи навіть на останні криваві удари. До чого приведе така реакція, приблизно зрозуміло - до посилення ракетного та іншого терору України з боку Росії.
Щодо цих жахливих атак Росії на українські міста, позиція Трампа залишається незмінною і радикальною. Навіть його остання заява про обстріл Сум викликає запитання. За словами президента США, він вважає жахливим і неправильним лише те, що росіяни потрапили "не туди". Виходить, що сам факт обстрілу Сум, де перебували цивільні особи, не викликає у нього обурення. На жаль, в його висловлюваннях простежується прагнення будь-якою ціною завершити війну, і, як видно, Трамп готовий чинити тиск на Україну, ігноруючи агресію Росії.
Усі заяви у бік Росії такі дуже обережні та зважені. Навіть якщо трапляється така трагедія, як у Сумах. В принципі, вже всі зрозуміли, наскільки змінилася атмосфера щодо України у Вашингтоні. Адже раніше заяви з Білого дому після таких кривавих російських терактів були майже автоматичними і завжди з максимальним осудом. Тепер вже позитивно сприймається навіть те, що Рубіо назвав "жахлива ситуація", не покладаючи відповідальності на Росію та Путіна. Це аргументація в дусі того, що було сказано раніше, коли Трамп заявляв, що Путін затягує переговори, але, в принципі, він так само робив. Тобто є певне бажання йти до останнього в тому, щоб отримати цю можливість змінити атмосферу у відносинах із Росією. І заради цього в тому числі спонукати Україну до неприйнятих для неї компромісів.
Цей відвертий терор з боку Путіна проти беззахисних людей, ці показові атаки на Кривий Ріг та в центр Сум, які призводять до численних жертв серед цивільного населення, зокрема дітей, викликають глибоке занепокоєння. Чи не виникає у вас враження, що Росія просто демонструє Сполученим Штатам свою безкарність, заявляючи, що готова ескалувати конфлікт, як їй заманеться, поки не досягне своїх цілей, адже ви не чините на нас жодного реального тиску?
- Це цілком можливо, тим паче росіяни збагнули, що Трамп у них зацікавлений. Путін таким чином говорить, що завдаватиме удари, доки Україна не погодиться на всі його умови. Тобто те, що робить Путін завжди. З одного боку, він каже приємні для Трампа речі, посилає портрети, молиться за нього. Разом з тим він поводиться достатньо самовпевнено і показує, мовляв, я намагаюся реалізувати ваші ідеї, сприяти вам в реалізації ваших ідей, але буду готовий це робити тільки на своїх умовах, про які я вам сказав.
- Українська делегація 11-12 квітня відвідала Вашингтон, де спробувала погодити умови угоди щодо надр. Описуючи переговори, американські ЗМІ відзначають дуже напружену атмосферу через "максималістський" підхід адміністрації Дональда Трампа. Вашингтон виставив умови, які серйозно обмежують зовнішньоекономічний суверенітет України та на багато років роблять її боржником США і жодних гарантій безпеки. При цьому глава Білого дому Дональд Трамп не приховує: відмова української влади від угоди призведе до "великих проблем".
Для Трампа підписання цієї угоди має принципове значення. Йдеться не лише про отримання контролю, а й про можливість представити себе виборцям, зауваживши, що Байден віддав гроші безкоштовно, а я повертаю ваші кошти. На мою думку, це також ще один спосіб тиску на Україну, щоб вона погодилася на певні умови щодо припинення вогню. Чим більше я спостерігаю за розвитком ситуації навколо цього питання, тим більше переконуюсь, що невдача цих переговорів може стати ще одним аргументом для Трампа, щоб заявити: якщо ви не хочете допомоги у вирішенні війни, то розбирайтеся самі. Цей сценарій я не виключаю.
#Росія #Політик #Дональд Трамп #Франція #Українці #Україна #Росіяни #Європа #Білий дім #Сполучені Штати #Російська мова #Володимир Путін #Дипломат #Північна та Південна Америка #Вашингтон, округ Колумбія #Міністерство закордонних справ #Бойові дії #Терор (політика) #Московський Кремль #Берлін #Сполучене Королівство #Атмосфера Землі #Військова окупація #Державний департамент США #Диктатор. #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Компроміс #Суверенітет #Західна Європа #Суми #Державний секретар Сполучених Штатів Америки #Радослав Сікорський #Польський народ #Ризький мирний договір #Французька мова
