Вищі навчальні заклади, які отримують державне фінансування для виконання державного замовлення, повинні визначити вартість контракту на рівні, що відповідає сумі, яку держава виділяє для навчання студентів на бюджетних місцях. Проте, бюджет також покриває значну частину "непотрібних" витрат, таких як зарплати "надмірного" персоналу, функціонування нерентабельних підрозділів, а також утримання неробочого майна тощо.
Про це розповів колишній державний секретар Міністерства освіти та науки Сергій Захарін у блозі Освіта.ua. Він зауважив, що кошти студентів-контрактників вноситься до спеціального фонду і використовуються вишем в діяльності з урахуванням вимог бюджетного та освітнього законодавства. Проте, незрозуміло, чому "непродуктивні" витрати має оплачувати студент-контрактник.
Крім того, кошти контрактників стають джерелом фінансування повноцінного функціонування в умовах обмеженого бюджету. А виші мають "ганятися" за такими студентами не тільки, щоб заробити гроші, але й через дефіцит бюджетного фінансування.
Цілком логічно, що вищий навчальний заклад отримує однакову фіксовану суму за навчання студентів, незалежно від того, звідки надходять фінансові кошти на їхню освіту. Проте існує серйозна проблема: державний бюджет покриває численні "непродуктивні" витрати вишів, такі як зарплати "зайвих" працівників (включаючи викладачів), фінансування збиткових підрозділів (наприклад, їдалень, гуртожитків, друкарень) та витрати на утримання нерентабельного майна (зокрема, будівель), які не використовуються. Це викликає цілком обґрунтоване питання: чому студент-контрактник має покривати ці "непродуктивні" витрати?, - зазначає Захарін.
Одночасно, з огляду на зростання цін на навчання, студенти матимуть можливість отримувати грантову підтримку. Це дозволить державі покрити частину витрат. Проте, як зазначає Захарін, не всі абітурієнти зможуть скористатися цією допомогою — право на неї матимуть лише ті, хто відповідатиме встановленим критеріям.
Відтак, у МОН пропонують "непродуктивні" витрати перекласти на всіх платників податків, "адже освітні гранти оплачує бюджет, який формується за рахунок податків".
Крім того, підвищення ціни на освітні послуги може призвести до того, що студенти почнуть вступати у дешевші виші за кордоном, що призведе до масового відтоку українських вступників.
В сучасних умовах в Україні, громадяни, які мали намір отримувати освітні послуги за доступними цінами, можуть змінити свої плани і з метою зменшення витрат обрати навчання за межами країни, наприклад, у Польщі чи Словаччині, - зазначає колишній урядовець.
За його словами, абітурієнти не мають досвіду навчання у вищих навчальних закладах, тому, обираючи вступ, вони керуються своїми особистими очікуваннями. Однією з основних вимог є доступна ціна. Проте, навіть якщо освітній продукт має високу якість, надмірна вартість може спровокувати відмову від навчання.
Раніше OBOZ.UA повідомляв про реакцію українців на зростання цін на освіту у вищих навчальних закладах.
#Українці #Бюджет #Податок #Студент #Законодавство #Словаччина #Гуртожиток #Держава (політичний устрій) #Платник податків #Вищий навчальний заклад #Міністерство освіти і науки України #Вища освіта #Абітурієнт #Принтер (видавнича справа) #Кафетерій
