Вчинки брехуна суттєво контрастують з діями людини, котра говорить правду.
Людина, що говорить неправду, не завжди створює заплутані історії або суперечить власним словам. Іноді сигнали про можливий обман можна виявити в простих висловлюваннях, які використовує співрозмовник під час бесіди. Про це пише в статті для YourTango Джек Шафер, колишній спеціальний агент ФБР і експерт з поведінкового аналізу, який роками займався допитами підозрюваних.
Автор підкреслює, що певні слова можуть виступати своєрідними сигналами, які вказують на ухилення від прямої відповіді. Проте, сама лише фраза не є достатнім доказом того, що особа бреше; ключовими факторами є контекст ситуації та загальна поведінка співрозмовника.
"Ось, напевно, і все". Як зазначає Шафе, ця висловлювання може вказувати на те, що індивід не ділиться повною версією подій. Важливим моментом є слово "приблизно", яке створює можливість для більш глибокого розкриття інформації.
"Якби співрозмовник розповів усю історію, його відповідь була б: "Ось і все", - наголошує Шафер.
"Ти не в змозі це підтвердити". Наступний сигнал стосується самої сутності доказів. Як зазначає автор, коли людина реагує таким чином, вона фактично зміщує акцент розмови з питання про те, чи мала місце певна подія, на питання про існування доказів. Така реакція може свідчити про усвідомлення того, що докази можуть бути, але співрозмовник не певен, чи вдалося їх виявити.
"Навіщо мені це робити?" Іншим можливим маркером є відповідь запитанням на запитання. Згідно з трактуванням Шафера, така реакція надає співрозмовнику додаткову можливість обдумати свою відповідь, особливо якщо звинувачення було неочікуваним. Автор відзначає, що просте заперечення, наприклад, "Я цього не робив", є більш прямолінійною відповіддю.
"Ти мене звинувачуєш?" - цей прийом, як зазначено у публікації, полягає в спробі змінити ролі учасників бесіди. Це може призвести до того, що акцент зміщується з самого звинувачення на дії того, хто його висловлює. Шафер вважає, що така стратегія дозволяє виграти час, змусивши співрозмовника виправдовувати свої слова або підготувати нову версію ситуації.
"Я не згадую, щоб коли-небудь здійснював це." Автор акцентує увагу на слові "це", яке, за його міркуванням, може вказувати на певну ситуацію або ряд дій, які, як стверджує особа, їй не відомі.
Експерт зазначає, що ті, хто говорить правду, часто відповідають: "Я не впевнений".
Автор вважає, що чесний співрозмовник зазвичай намагається відновити спогади про подію, тоді як той, хто приховує інформацію, може наполягати саме на відсутності пам'яті.
Альтернативні матеріали з психології
Згідно з інформацією від УНІАН, здорова самооцінка полягає в прийнятті себе таким, як ви є, без необхідності доводити свою цінність іншим. Особи з високою самооцінкою менше залежать від думки оточуючих, впевнено встановлюють свої межі і не відчувають потреби детально пояснювати свої вчинки чи емоції.
Також ми розповідали, що деякі фрази, які здаються турботою, насправді можуть бути способом контролю й підтримання залежності дитини від батьків. Психологи наголошують: постійне використання таких фраз заважає дитині розвивати впевненість у власних рішеннях і здорові стосунки в дорослому житті.
Вам можуть бути цікаві також новини:
#
