Коли підліток досягає зрілості, але все ще фінансує своє навчання за рахунок батьків, у сім'ї може виникнути напруга. Батьки бажають бути в курсі, де їхня дитина перебуває, з ким спілкується і чим займається, тоді як дитина прагне більшої незалежності. Психологиня Олена Платова в ефірі "Шелтер Життя" роз'яснила, як відрізнити турботу від надмірного контролю.
На думку психотерапевтки, коли дитина вже повнолітня, вчиться в університеті й живе окремо, але стипендії не вистачає або її немає взагалі, фінансова залежність не дає батькам права контролювати кожен її крок. Вона наголошує: тут ідеться не про самостійність дитини і не про право батьків повністю контролювати її життя.
Самостійність зароджується з угоди.
Олена Платова стверджує, що самостійність починається з моменту, коли дві сторони досягають угоди і дотримуються її. Якщо дитина отримує освіту та підтримку від батьківських фінансів, але не існує чіткої угоди щодо цих коштів, то, на її думку, "відбувається те, що кожен зумів домогтися".
"Діти можуть стверджувати, що є самостійними, або ж уникати спілкування з батьками та вводити їх в оману. У свою чергу, батьки прагнуть контролювати ситуацію повністю," -- коментує психотерапевтка. Вона підкреслює, що після досягнення 18-річного віку важливо встановити усвідомлені угоди та нести відповідальність за їх дотримання. Тільки в такому випадку можна говорити про справжню самостійність, межі, права та обов'язки.
Платова підкреслює, що відповідно до законодавства, після досягнення повноліття відповідальність стає взаємною: не лише батьки несуть відповідальність за своїх дітей, а й повнолітні діти мають фінансову відповідальність за своїх батьків, якщо ті не здатні самостійно забезпечувати себе.
Контроль є ознакою занепокоєння.
На думку експертки, прагнення до постійного контролю є як наслідком, так і проявом глибокого занепокоєння. Вона рекомендує батькам чесно замислитися над питанням: чому їм насправді важливо знати, куди й коли рухається їхня дитина.
"Мати, яка звикла прати та готувати для свого сина, коли він виїжджає, повинна якось змінити ці звички. На мою думку, їй це вдається значно легше, ніж відмовитися від щоденних дзвінків, якими вона починала його ранок," – висловила свою думку Платова.
Водночас вона підкреслила, що часті спілкування не є чимось негативним. "Навіть якщо люди спілкуються кілька разів на день, я не вважаю це чимось поганим, якщо їм цікаво, приємно і вони мають бажання це робити", — зазначила психотерапевтка. На її думку, будь-які звички формуються протягом 21 дня, і так само можуть бути змінені, тому після змін у житті важливо переглянути свої звички.
Які рекомендації можуть бути корисними для батьків?
Формулювати ясні угоди з дитиною, якщо вона залежить від фінансової підтримки батьків.
Обговорювати правила в найдрібніших деталях, щоб обидві сторони чітко усвідомлювали, що є дозволеним, а що - забороненим.
* Запитувати себе, для чого саме хочеться контролювати і чи не стоїть за цим тривога.
* Переглянути свої звички після від'їзду дитини, зокрема звичку починати її день із дзвінка.
"Я за домовленості прозорі, ясні, зрозумілі всім однаково. Це важливо", -- підсумувала Платова. За її словами, люди часто домовляються, а кожен має на увазі своє, після чого з'являються взаємні звинувачення в нерозумінні. Це, каже вона, і є культура відносин -- у кожній родині вона своя.
Раніше портал Знай повідомляв, шкільні табелі стануть іншими.
Наш портал також повідомляв про те, що на першокласника надається допомога у розмірі 5 000 гривень.
#
