18 вересня в центрі Одеси російські війська завдали удару по "місцю скупчення людей", повідомив Сергій Лисак, очільник міської військової адміністрації.
Він зазначив, що внаслідок атаки була пошкоджена адміністративна будівля. Пізніше з'ясувалося, що є постраждалі.
"Станом на цю хвилину відомо про трьох постраждалих внаслідок ворожої атаки на Одесу. Один із них -- у важкому стані. Усі постраждалі госпіталізовані, їм надають необхідну медичну допомогу", - заявив Лисак.
Російські збройні сили постійно здійснюють напади на українські міста та цивільні об'єкти по всій території України, використовуючи різноманітні види озброєння, включаючи ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню.
Українська держава та міжнародні організації вважають ці напади військовими злочинами з боку Російської Федерації, підкреслюючи їх навмисний характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров'я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв'язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:
оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу "не існує", що це "штучно створена" нація, і тих, хто так не вважає, "треба знищити", а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
публічні заклики до винищення українського населення;
цілеспрямовані атаки на інфраструктуру життєзабезпечення громадян та медичних установ, спрямовані на те, щоб позбавити людей доступу до електрики, тепла, води, зв'язку, медичних послуг та інших життєво важливих ресурсів;
переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
Знищення інтелектуальної еліти: педагогів, митців, тих, хто є хранителями української культури та передає її цінності наступним поколінням.
введення в навчальних закладах на тимчасово окупованих територіях системи освіти і виховання, спрямованої на трансформацію ідентичності дітей;
Вивезення дітей без супроводу батьків до Росії з метою трансформації їхньої ідентичності.
Вилучення і знищення українських книг з бібліотек, пограбування музеїв та навмисне викрадення артефактів, які свідчать про багатий культурний спадок українського народу.
Конвенція, що стосується запобігання геноциду та відповідальності за нього, була прийнята Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни, що підписали Конвенцію, яких наразі налічується 149, зобов'язані протидіяти геноциду та притягати до відповідальності за такі дії як під час збройних конфліктів, так і в часи миру.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Сигнали геноциду: вбивство осіб, що належать до певної групи, або завдання їм тяжких тілесних ушкоджень; умисне створення умов, що призводять до знищення цієї групи; перешкоджання народженню дітей та примусова передача дітей з однієї спільноти в іншу; публічне підбурювання до вчинення подібних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об'єкти енергетики та водозабезпечення.
#Росія #Українська культура #Голодомор #Українці #Безпілотний літальний апарат #Одеса #Атака #Озброєння #Електрична енергія #Українське громадянство #Водопостачання #Нація #Мирний час #Ракета #Військовий злочин #Злочинність #Етнос #Конвенція про геноцид #Ракетна установка множинного запуску #Президент (урядова посада) #Військові #Імператорська російська армія
