Анчелотті не є єдиною причиною падіння Реалу, але в Мадриді про це не говорять.

Це був крах, провал, катастрофа. Кількість негативних епітетів, які супроводжували нищівну поразку "Реалу" від "Арсеналу" (0:3) на виїзді у першому поєдинку чвертьфінальної стадії Ліги чемпіонів, в іспанській пресі буквально зашкалювала. Почитавши одні тільки заголовки, склалося враження, що майже кожен поважаючий себе журналіст вважав за потрібне кинути камінь у город головного тренера "бланкос" Карло Анчелотті, якому низка джерел тепер пророкує відставку наприкінці поточного сезону.

Але чи справді у провалі в Лондоні винен лише Анчелотті? Після 70-тої хвилини, коли рахунок став 2:0 на користь "канонірів", італійський коуч нарешті вирішив звернутися до лави запасних, аби спробувати якось переламати хід поєдинку, що складався для його команди вкрай невдало. І яке ж найкраще кадрове рішення вдалося знайти Карло? Він випустив 33-річного правого фулбека Лукаса Васкеса замість 39-річного центрального півзахисника Луки Модрича...

Коли ж рахунок став 3:0 на користь "Арсеналу", Анчелотті зважився ще на дві заміни, які, за ідеєю, повинні були допомогти "Реалу" хоча б встати з колін та забити горезвісний гол престижу. Але хто вийшов на поле? 25-річний лівий фулбек Фран Гарсія та його ровесник вінгер Браїм Діас...

Ці заміни зовсім нічого не дали "Реалу", та й, відверто кажучи, навряд чи могли дати імпульс для виправлення ситуації. Найгірше для мадридців було те, що, окрім провального рахунку на табло, вони програли господарям за всіма статтями. І це після матчу знайшов у собі сили визнати хавбек "бланкос" Джуд Беллінгем, котрий заявив, що "голів "Арсеналу" могло би бути значно більше, аніж три".

Поєдинок у Лондоні знову підтвердив відому істину: у нинішньому складі "Реалу" є безліч зіркових футболістів, особливо в атакувальних лініях. Проте команда з Мадрида не має достатньої глибини та збалансованості, щоб успішно змагатися з найсильнішими опонентами.

У поточному сезоні "Реал" зіткнувся з серйозними проблемами через травми, особливо серед захисників. Втрата Дані Карвахаля, правого захисника, та центрального оборонця Едера Мілітао через серйозні травми стала справжнім випробуванням для команди. Це ускладнюється ситуацією з Давидом Алаба, який досі не може продемонструвати свою повну форму після розриву передньої хрестоподібної зв'язки, отриманого у 2023 році. Входячи в сезон, зважаючи на наявність лише трьох досвідчених центрбеків, клуб такого рівня, як "Реал", повинен був усвідомлювати потенційні ризики та труднощі, які можуть виникнути.

Аналізуючи нинішній сезон, можна помітити, що Анчелотті з упевненістю спирався (або міг сподіватися) на дев’ятьох гравців, яким довіряв у найважливіших матчах. До цього числа входять воротар Тібо Куртуа, захисник Антоніо Рюдігер, півзахисники Федеріко Вальверде, Джуд Беллінгем, Орельєн Тчуамені та Едуардо Камавінга, а також нападники Кіліан Мбаппе, Родріго та Вінісіус Жуніор. Саме ці футболісти становили основу команди, що розпочинала сезон з амбіціями знову спробувати здобути свій перший требл в історії.

Анчелотті неохоче використовував резервний склад, оскільки не вбачав у ньому гравців, які могли б суттєво зміцнити команду. Не дивно, що 39-річний Лука Модрич, якому багато хто пророкував роль "весільного генерала" і появу на полі лише у безнадійних ситуаціях, знову став важливою фігурою для італійського тренера. Наразі він вже зіграв у 48 офіційних матчах сезону!

У "Реалі" спостерігається певний дисбаланс між досвідченими та молодими гравцями. Клуб має велику кількість як ветеранів, так і новачків, що ускладнює ситуацію для команди, яка прагне завоювати всі можливі трофеї в своїх змаганнях. Анчелотті фактично має в своєму розпорядженні або гравців, які вже на завершенні кар'єри, або зовсім юних футболістів. Досить поглянути на тих, хто залишився на лаві запасних під час матчу в Лондоні у вівторок: Ендрік (18 років), Фран Гонсалес (19 років), Арда Гюлер (20 років), Лоренсо Агуадо (22 роки), Хакобо Рамон (20 років), Гонсало Гарсія (21 рік), Серхі Местро (20 років) і Хесус Вальєхо (28 років). Якщо виключити останнього, то загальна кількість ігрового часу всіх інших у Лізі чемпіонів складає всього 260 хвилин. А якщо ще відняти Гюлера (142 хвилини) та Ендрика (106 хвилин), то на шістьох молодих футболістів "Реала", які перебували на лаві запасних під час чвертьфіналу проти "Арсенала", залишиться лише 12 хвилин.

Брак досвідчених та надійних гравців спонукав Анчелотті постійно вдаватися до імпровізації, намагаючись знайти тимчасові рішення, що лише погіршувало ситуацію. Наприклад, Вальверде на позиції правого фулбека отримував надмірні вимоги, які перевищували його фізичні можливості.

Через очевидні кадрові проблеми Анчелотті вже давно позбавлений можливості виставляти на кожен важливий матч свій оптимальний склад гравців. Натомість тренер, здається, змушений експериментувати з тактикою й схемами, залучаючи всіх доступних досвідчених футболістів, сподіваючись на те, що чергова блискуча ідея чиєїсь індивідуальної гри допоможе "Реалу" виявитися сильнішим.

Схожі ситуації мали місце в двох попередніх раундах плей-офф Ліги чемпіонів, де команда змагалася проти "Манчестер Сіті" та "Атлетіко". Водночас обидві гри з "Барселоною" цього сезону закінчилися невдачами - 0:4 у чемпіонаті та 2:5 у Суперкубку.

Ми спостерігаємо за досить парадоксальною ситуацією. З одного боку, "Реал" є найбагатшим футбольним клубом у світі, який у липні минулого року заявив, що вперше в історії отримав понад мільярд євро доходу за сезон. Цей клуб також має третій за величиною зарплатний фонд у європейському футболі, який минулого сезону складав 505 мільйонів євро, що значно перевищує бюджет "Арсеналу", який займав дев’яту позицію з 381 мільйоном євро. Проте, незважаючи на такі вражаючі показники, "Реал" не зміг підготуватися до заключного етапу сезону 2024/25 з достатньою кількістю гравців, здатних вирішувати серйозні завдання на високому рівні, замість того щоб просто сидіти на лавці запасних і радіти, що їх включили до заявки.

Це кардинально відрізняється від першого періоду роботи Анчелотті в "Реалі" на посаді головного тренера, який тривав з 2013 по 2015 рік. Тоді італійський фахівець мав у своєму розпорядженні досвідчену міжнародну команду практично на кожній позиції, що дозволило їм здобути титул Ліги чемпіонів у свій перший сезон. А коли його наступник Зінедін Зідан зумів виграти три поспіль титули Ліги чемпіонів у період з 2016 по 2018 роки, в резерві "бланкос" були такі досвідчені гравці, як Пепе, Начо, Хамес Родрігес, Матео Ковачич, Іско та Альваро Мората. Якщо порівняти ці імена з тими, хто залишився на лавці запасних у вівторок у Лондоні, то контраст очевидний...

Важливо підкреслити, що в процесі кадрового планування в "Реалі" думка головного тренера не є визначальною. Коли Карім Бензема покинув команду, займаючи друге місце в історії клубу за кількістю забитих голів після Кріштіану Роналду, Анчелотті висловив бажання підписати Гаррі Кейна, капітана англійської збірної, з "Тоттенхема" як заміну французу. Проте це прохання італійського фахівця було відхилене керівництвом на чолі з президентом Флорентіно Пересом. В результаті, Анчелотті довелося знайти альтернативний варіант, адаптувавши роль новачка Беллінгема до більш атакувальної. Цей підхід виявився успішним, адже Джуд забив 23 голи, а "Реал" здобув титули Ла Ліги та Ліги чемпіонів.

Минулого літа, коли пішов хавбек Тоні Кроос, а також захисник Начо Фернандес та резервний центральний нападник Хоселу, керівництво "Реалу" розщедрилося лишень на підписання Кіліана Мбаппе, та й то на правах вільного агента, нехай і з фантастичними особистими компенсаційними виплатами французу. Прихід Мбаппе міг допомогти в атаці, але ніяк не вирішував проблеми, що утворилися внаслідок кадрових втрат у середній лінії та в обороні.

Зимове трансферне вікно стало ще більш непередбачуваним. Попри наявність трьох травмованих захисників (Алаба, Карвахаль та Мілітао), Анчелотті не зміг отримати жодних кваліфікованих підписань. Насправді, він не отримав жодних нових гравців, через що змушений був звертатися до молодіжної команди в пошуках альтернатив.

Публічно Анчелотті, здається, востаннє обурювався щодо кадрової ситуації наприкінці 2023 року. Тоді італійський тренер казав, що хоче, аби клуб підписав досвідченіших захисників, які б допомогли йому збалансувати команду. Однак після підписання нового контракту із "Реалом" Карло замовк та дав зрозуміти, що погоджується прийняти умови клубу. Власне, це єдина твереза причина, через яку сьогодні майже уся критика звалилася виключно на італійця.

З іншого боку, припинивши публічно критикувати керівництво за роботу на трансферному ринку, Анчелотті через інтерв'ю не переставав посилати меседжі громадськості. Італієць у своїх міркуваннях незмінно приходив до того, що можна було б трактувати виключно як його особисте виправдання, особливо з огляду на те, що його власний статус роботи після закінчення цього сезону все ще не визначений.

Основною проблемою сучасного "Реала" є інвестиції, що перевищують 1 мільярд євро, спрямовані на оновлення їхнього домашнього стадіону. Президент клубу, Флорентіно Перес, вважає, що додаткові доходи, які в майбутньому принесуть нові можливості стадіону, стануть основою фінансової стабільності мадридської команди. Тим не менш, перевитрати на будівництво, а також труднощі з організацією концертів і інших нефутбольних подій свідчать про те, що очікуваного фінансового зростання поки що не сталося.

Безсумнівно, що в матчі-відповіді чвертьфіналу Ліги чемпіонів 2024/25 Карло Анчелотті знову знадобиться змінити склад та знайти нові рішення для досягнення успіху. У історії "бланкос" є багато яскравих повернень, тому не варто заздалегідь відкидати їхні шанси. Проте, ймовірно, це протистояння ще раз продемонструє обмеження сучасного "Реалу".

Карло Анчелотті, безсумнівно, несе відповідальність за результати команди і за те, що не зміг сформувати більш ефективний колектив з наявних у нього талановитих гравців. Проте не меншою мірою відповідальність лежить і на тих, хто розглядає можливість його звільнення. Безумовно, звільнення тренера буде найпростішим рішенням, але малоймовірно, що без стратегічного та обдуманого підсилення влітку, будь-який інший коуч зможе повернути "Реал" на вершину, яку Карло зміг досягти минулого сезону. І тоді, до речі, ніхто не стверджував, що у "бланкос" поганий тренер...