Від атомної катастрофи на ЧАЕС, яка сталася 26 квітня 1986 року, постраждало майже чотири мільйони українців. Найбільше вдарила ця аварія по здоров’ю тих, хто брав участь у її ліквідації. У Кіровограді на диспансерному обліку в лікувально-профілактичних закладах міста перебувають 1487 чорнобильців. З них 1275 – ліквідатори, 132 – евакуйовані із забруднених радіацією територій, 52 особи – переселенці.
Як розповіла завідуюча терапевтичним відділенням поліклініки центральної міської лікарні – міський позаштатний терапевт Олена Баранова, щорічному диспансерному обліку цих людей приділяється особлива увага. Так, усіх чорнобильців раз на рік обов’язково оглядають лікарі. В кожній міській поліклініці, згідно з наказом управління охорони здоров’я міської ради, є лікар та медична сестра, які відповідають за вчасне обстеження, госпіталізацію і забезпечення цих осіб санаторним лікуванням. Так, за минулий рік пройшли комплексне медичне обстеження 99 відсотків чорнобильців. Їх оглядали терапевти, хірурги, окулісти, отоларингологи, ендокринологи, невропатологи та інші фахівці. Прикро, але серед оглянутих на таких обстеженнях здорових людей не виявлено.
Всебічний підхід до контролю стану здоров’я чорнобильців недаремний. Усі ці люди страждають на кілька хронічних захворювань, і першість серед них тримають серцево-судинні. На другому місці – вегето-судинна дистонія, яка поступово переростає в дисциркуляторну енецефалапатію. У майже половини всіх кіровоградських чорнобильців в цьому переліку недуг є захворювання кишково-шлункового тракту. Також цих пацієнтів турбують болі у м’язах, кістках та суглобах. Отже, питання амбулаторного та стаціонарного лікування чорнобильців вважається першочерговим. Щороку вони проліковуються у стаціонарах міських лікарень. П’ять відсотків від загальної кількості, а це переважно інваліди-чорнобильці першої категорії щорічно отримують путівки в санаторії й таким чином підтримують стан свого здоров’я.
Отже, всі, хто звертається за медичною допомогою у поліклінічні заклади міста, мають змогу пройти амбулаторне лікування, а в разі потреби будуть госпіталізовані, адже показники поширення захворювань у цих людей значно вищі, ніж у цілому серед дорослого населення.
Відповідно до вітчизняного законодавства, амбулаторне лікування цей спецконтингент має отримувати безкоштовно. Також держава фінансує безкоштовні рецепти, але сума, яка виділяється, недостатня для того, аби забезпечити всіх, хто того потребує, лікуванням. Тож щомісяця близько 20 осіб можуть отримати амбулаторне лікування безкоштовно. Для всіх постраждалих державою передбачено раз на рік безкоштовне санаторно-курортне лікування. Але путівок виділяється недостатньо, тому лише п’ять відсотків чорнобильців мали змогу покращити стан здоров’я у санаторіях у минулому році. В основному, це особи, які мають статус інваліда першої категорії. Для них гарантовані також безкоштовний проїзд і лікарняний лист на термін перебування в санаторно-курортному закладі.
Суспільство ще не повною мірою вичерпало свій борг перед цими мужніми людьми. А завдання медиків – забезпечити їм надання медичних послуг.
