Років сорок тому після виступу ансамблю «Ятрань» на одному з урядових концертів у Києві відбулася зустріч виконавців з керівництвом України, яке високо оцінило роботу постановочної групи концерту й окремих виконавців. Коли дійшла черга до оцінки нашого виступу, режисер спецконцертів Борис Шарварко сказав: «Виступ ансамблю “Ятрань”, як завжди, на високому рівні, бо Кіровоград – це танцювальна столиця України».
Можливо, не всі знали, що танцювальна столиця України починалася на хуторі Надія, де зародився перший професійний український театр, у виставах якого народився український народно-сценічний танець.
У тридцятих роках минулого сторіччя в тодішньому Кіровограді Микола Анкудінов вперше в Україні ставив балетні вистави та концертні програми з підготовленим ним самодіяльним колективом. З 1957 року почалась епоха «Ятрані». Було поставлено більше сотні танцювальних номерів, які увійшли у варіанти програм виступів колективу. А далі – виступи на столичних сценах у Києві та Москві, закордонні гастролі й світове визнання в Америці. Учасники «Ятрані» Анатолій Коротков та Віктор Похиленко успішно продовжили набуті традиції в ансамблі «Пролісок», а їхній хореографічний комплекс підготував багато успішних хореографів, які створили 20 танцювальних ансамблів у нашому місті, десять з яких професійно готують виконавців, але існує проблема з їхнім професійним майбутнім.
У нашому обласному академічному театрі вже немає окремої балетної групи, танці у виставах виконують молоді актори драми. Єдиний філармонійний професійний колектив у нашій області – це «Зоряни», де з десяти пар за штатним розкладом ледве тримаються шість запрошених з Олександрії. За відсутності умов професійного зростання й кар’єрної перспективи для молодих артистів у нашій філармонії керівники найкращих місцевих колективів радять своїм вихованцям обирати надійніші місця роботи. Із цього приводу я розмовляв з відповідним керівництвом, але на мою стурбованість мені відповіли так: «Та якось буде». Звичайно, якось виживати можна, але рівень того «якось» не додасть професійного рівня і творчої перспективи виконавцям. На жаль, у наш час нікого не хвилює майбутнє людей, які обрали професію артиста балету.
Мене турбує майбутнє мого репертуару, зробленого в ансамблі «Зоряни», бо з кожною переробкою його на менший склад виконавців він стає все гіршим. Аби не знищили оригінал, який мав світове визнання, переробками, раджу робити свої твори на відповідний склад виконавців. А майстрам переробок раджу дотримуватись істини творця: «Аби бачити й чути, дивлячись і слухаючи, треба самому мати відповідний рівень бачення та сприйняття». Смак і почуття міри – це те, чому навчити неможливо, воно від Бога.
Анатолій КРИВОХИЖА, багаторічний керівник заслуженого ансамблю танцю України «Ятрань» і академічного театру народної музики, пісні і танцю «Зоряни», народний артист України, почесний громадянин міста Кропивницького
