Чи є альтернатива ЖЕКам?

В Україні такі об’єднання називаються ОСББ, на Заході – кондомініумами, і ця форма господарювання вже отримала як прихильників, так і противників. Та кращого у світі поки що не вигадали, і нам варто переймати досвід, уникаючи помилок, які наробили при реформуванні житлово-комунального господарства наші російські сусіди. В деяких регіонах України уже давно зрозуміли, що потрібно йти означеним шляхом, в інших – вичікують, до речі, на Кіровоградщині – також. Наприклад, у Кіровограді успішно (і не дуже) працюють всього 16 ОСББ. У Вінниці їх – 186, а в Донецьку – понад дві тисячі.

Чому ж кіровоградці здебільшого на чому світ стоїть лають ЖЕКи, але не хочуть утримувати свої багатоповерхівки самостійно? Причина – в застарілому житловому фонді та зубожінні населення. Люди не вірять у те, що зможуть самостійно впоратись із навалою проблем, якщо вийдуть з-під опіки (хоча й, здебільшого, формальної) ЖЕКів.

Щоб обговорити всі ці проблеми, депутати міської ради від Партії регіонів ініціювали проведення «круглого столу», в роботі якого взяли участь міський голова Олександр Саінсус, секретар міської ради Ігор Волков, заступник директора департаменту житлово-комунального господарства міської ради Олександр Головченко, начальник найбільшого у Кіровограді КРЕПу № 10 Сергій Гресько, керівники вже діючих ОСББ, а також противники цих утворень.

У 2001 році в Україні був прийнятий закон про ОСББ. Здавалось, таким об’єднанням дано зелене світло. Але, зазначали учасники наради, час показав, що потрібно ще добре попрацювати, щоб самоорганізувати населення.

Досвід роботи кіровоградських ОСББ різний. Одні – успішні, інші так-сяк животіють. Про свої досягнення на ниві самостійного утримання житлових будинків розповіли керівники таких ОСББ, як «Гіппократ» і «Промінь» Володимир Єрохін та Віктор Бабич. Хоча у них є певний позитивний досвід, але вони мають і купу проблем, які без допомоги міської влади вирішити не здатні. Так, хронічно не вистачає коштів на капітальний ремонт дахів. Тут без суттєвих фінансових вливань з міського бюджету не обійтись. Тому вони застерігають, що міська влада для поширення руху співвласників багатоквартирних будинків повинна для початку взяти на себе витрати з проведення подібних ремонтних робіт. Як приклад наводять ситуацію у невеличкому місті Славутичі, де вже майже всі багатоповерхівки перетворені на кондомініуми. І тамтешній міський голова перед проведенням капітального ремонту ставить вимогу перед жителями створювати ОСББ.

А от завідуючі будинками Альбіна Гончаренко та Володимир Калашніков поки що не ймуть віри, що проблеми їхніх будинків будуть вирішені, якщо створюватимуться ОСББ, адже населення має значну заборгованість по сплаті за комунальні послуги, в тому числі й за утримання житлових будинків. Слід визнати, що нинішні тарифи для успішного господарювання занизькі, і зібраних коштів жодним чином не вистачить на проведення невідкладних робіт. Також складнощі виникають і через те, що зовнішні комунікації обслуговують одні підприємства (водо-,теплопостачальні) а внутрішньобудинкові – інші (ЖЕКи та КРЕПи). Як наслідок, трапляються ситуації, коли навіть за умови, що тепло або вода подаються регулярно, мешканець може цих благ не мати через проблеми в самому будинку.

– Звичайно, це проблема, коли інженерні мережі житлового фону обслуговуються різними структурами, – погодився міський голова Олександр Саінсус. – Це відбивається на якості послуг. А якщо вони незадовільні, то не можна примусити споживача справно платити за компослуги. Однак в тому й перевага ОСББ, що власники квартир бачитимуть, яку реальну роботу можна буде виконати за зібрані кошти, і при цьому вибирати собі виконавців цих робіт чи надавачів послуг. Тому міська влада й взяла курс на створення ОСББ у Кіровограді, поширення досвіду найбільш успішно працюючих об’єднань, надання їм допомоги в рамках майбутньої програми реформування міської галузі ЖКГ.

У цьому міського голову підтримав депутат міської ради Юрій Тітов, який зазначив, що в майбутньому фінансова допомога надаватиметься в першу чергу саме ОСББ, а не ЖЕКам.

Звучали й інші пропозиції від представників громадських організацій. Зокрема, пропонувалось ліквідувати житлово-комунальні контори, а натомість створити єдине комунальне підприємство з єдиним розрахунковим центром, що дозволить акумулювати кошти і більш раціонально їх використовувати. Але така пропозиція не знайшла підтримки в учасників «круглого столу», адже будь-яке укрупнення та надбудовчий орган лише пригальмують вчасне реагування на ту чи іншу проблему чи аварійну ситуацію, планові ремонти тощо. Адже вузьких місць у галузі, ой, як багато, і люди не хочуть чекати, коли дах у їхньому будинку – як решето.

А ще керівники існуючих ОСББ звернули увагу влади на те, що при створенні таких об’єднань лише на початковому етапі потрібно витратити 6800 гривень: куди не звернись при реєстрації – потрібно заплатити. Також слід навести лад у системі землевідведення, адже законодавством передбачено, що прибудинкова територія безкоштовно передається у користування ОСББ, а на практиці – суцільне зволікання та ігнорування проблеми. Передача майнового комплексу від ЖЕКу до ОСББ також не проходить без псування нервів. Так, Віктор Бабич розповів, що коли створювали ОСББ «Промінь», довелось пережити не одну скандальну ситуацію, коли людям чинився відвертий супротив з боку житлово-будівельного кооперативу, на балансі якого перебував будинок. Ця процедура навіть за сприяння міської влади тривала довгих дев’ять місяців, щодо земельної ділянки, то керівники об’єднання ходять кабінетами вже п’ять років – а віз і нині там.

Підсумовуючи обговорення проблеми створення у Кіровограді ОСББ, ведучий «круглого столу» депутат міської ради Володимир Шведов зауважив, що депутатський корпус повинен більш відповідально поставитись до вирішення проблеми, всі озвучені пропозиції будуть направлені для опрацювання до депутатської комісії з питань житлово-комунального господарства та енергозбереження (голова – Роман Розгачов). Також планується до роботи над реформуванням галузі залучити й депутатів-мажоритарників, котрі, як ніхто інший, знають проблеми мешканців багатоповерхівок, тому й зацікавлені зрушити проблему з мертвої точки. Можливо, варто провести ще один «круглий стіл» з більш широким представництвом керівників ОСББ, начальників ЖЕКів, комунальних підприємств, тих, хто хоче створити подібні об’єднання у своїх будинках для змістовнішого обговорення всіх наявних питань та вироблення спільної стратегії місцевої влади щодо подальшого розвитку житлово-комунальної галузі.

Оксана ВЕРСТЮК
Фото Олега ШРАМКА

Читайте також