»Борітеся – поборете!»

Віртуальна тематична виставка «Борітеся – поборете!» – образ Кобзаря в творах художника-аматора Віктора Шульги» до 160-річчя з дня смерті Тараса Шевченка з музейної колекції «Сучасне українське образотворче мистецтво» відкрилася на сайті художньо-меморіального музею Олександра Осмьоркіна. Вона проходить в рамках заходів, запланованих музеєм до відзначення сторіччя Української революції 1917 - 1921 років.

Хтось скаже: «Як це? Де Шевченко, а де Українська революція?», забуваючи, що не було б сміливого поетичного генія Шевченка, то, можливо, не було б і нашої незалежності, бо він першим на весь голос свого таланту заявив про існування українців як нації зі своїми мовою, культурою, історією, про яку наш земляк Володимир Винниченко писав, що її неможливо читати без брому. Тож і тема героїзації життя та творчості Тараса Григоровича Шевченка стала однією з провідних в образотворчому мистецтві України.

Образ Тараса Шевченка, поетичних мотивів та героїв його безсмертних творів неодноразово знаходили своє відображення в картинах митців нашого краю - заслужених художників України Бориса Вінтенка, Емілії Руденко, Сергія Шаповалова, Андрія Надєждіна, Фелікса Полонського, добре знаних професійних майстрів образотворчого мистецтва Володимира Федорова, Миколи Добролежі, Миколи Бондаренка, Олександра Логвинюка, Анатолія Дворського.

Цікавим особистим ставленням до великого Кобзаря вирізняються і твори художника-аматора Віктора Шульги (1923-2000) – члена Національної спілки журналістів України, ветерана війни та праці, учасника багатьох виставок самодіяльного мистецтва. Народившись в місті Новомиргороді Кіровоградської області в селянській родині, Віктор Андрійович з дитинства мріяв стати художником. Пройшовши дорогами Другої світової війни, він вступив до Одеського художнього училища. Але невдовзі змушений був покинути навчання та повернутися до рідного міста. Малюванням продовжував займатися самостійно. Одночасно захопився журналістикою і більшу частину свого життя пропрацював в районній газеті «Червона зірка». Він - людина різнобічних інтересів: малює, пише статті і поезії, друкується в періодичних виданнях та популярних на той час літературних журналах «Жовтень», «Дніпро», «Кур’єр Кривбасу».

«…До кожного з нас Тарас Шевченко приходить по-своєму. До когось - через книгу, до іншого - через твори про нього. У моє життя Тарас Шевченко увійшов ще з дитячих літ, коли слухав, як мої дядьки Іван Карпович та Василь Карпович задушевно співали пісні на його слова. Або коли мати читала напам’ять поетові вірші. Була вона жінкою неписьменною, але мала добру пам’ять, тож і запам’ятовувала те, що читала їй з Кобзаря моя сестра. У такі хвилини у мене перехоплювало подих, і я ледь стримувався, щоб не заплакати. А плакати собі не дозволяв, бо щоб то з мене тоді за козак виріс», - згадував Віктор Шульга.

В 2000 році чоловік, вважаючи, що мистецтво повинно працювати на естетичне виховання молоді, вирішив передати частину своїх творів навчальним закладам міста Новомиргорода. Тоді ж до фондів художньо-меморіального музею Олександра Осмьоркіна за сприяння відомої громадської діячки Євгенії Чабаненко Віктор Шульга подарував 46 живописних та графічних творів 1960 - 2000 років, що ілюструють життєвий і творчий шлях великого поета і художника.

Віктор Шульга об’єднав їх у дві великі серії: «По шевченківських місцях», яку складають зарисовки та акварельні етюди, виконані на батьківщині Шевченка та в містечку Седнів на Чернігівщині, де поет неодноразово гостював у маєтностях братів Лизогубів, та «Життєвий шлях Тараса», сюжетні роботи якої присвячені долі Тараса Шевченка. Так з-під пензля Віктора Шульги з’явилися малюнки - «Село Шевченкове», «Могила Григорія Івановича Шевченка», «Внук Тараса Шевченка - Терентій Трохимович», які вже стали не лише мистецьким, а й історичним надбанням, та композиції з відображенням знакових подій життя Кобзаря - «Т.Г.Шевченко в Академії мистецтв», «В гостях у сестри», «Реве та стогне Дніпр широкий…», «Т.Г.Шевченко в Петербурзі». Особливо чуттєво Віктор Андрійович підходить до періоду заслання поета і хвилююче розкриває його творами: «Караюсь, мучусь, але не каюсь…», «Т.Г.Шевченко на березі Аральського моря», «В оцій незамкненій тюрмі, в степу безкрайнім за Уралом…», «Мов на позорище ведуть…», «Т.Г.Шевченко - солда» та ін. В творах відчуваються не тільки мистецька мова та світовідчуття Віктора Шульги, а й бачення ним українського Генія крізь призму часу.