Мабуть, багатьох ця інформація здивує – як бомжі, як-то кажуть, змогли узгодити свої дії, самоорганізуватися? Допоміг їм у цьому начальник спецінспекції Кіровоградської міської ради Віктор Іванов. Як уже розповідала наша газета, зв’язок з людьми без постійного місця проживання Віктор Іванов підтримує вже більше року, проводить навіть своєрідні "з’їзди" чи "зльоти" безпритульних. Ось на останньому такому "з’їзді" і було прийнято відкрите звернення людей без постійного місця проживання до влади.
Нинішні збори, які і попередні, відбулися на вулиці Володарського. Всього зібралося 45 чоловік – так званих старших від бомжів різних мікрорайонів. До них підходили інспектори, цікавилися, чи потрібна якась допомога. Вісім чоловік звернулося з проханням підшукати їм роботу, ще одна жінка виявилася вагітною, їй потрібна медична допомога. Інспектори записували, як знайти цих людей, якщо вдасться, наприклад, знайти місце роботи. "Теплотраса", "Вулиця така-то", "Ринок" – з готовністю називали бомжі свої "адреси"…
– Займаючись питаннями благоустрою, я звернув увагу на те, що там, де несанкціоновані звалища, – там і безпритульні, – каже Віктор Іванов. – Почав спілкуватися з ними, вони, довірившись, почали ділитися зі мною своїми проблемами. Дізнався, що в кожному мікрорайоні є свій старший, який координує, якщо можна так сказати, дії своїх "підлеглих". У результаті ми досягли домовленості – спецінспекція стає своєрідним посередником між ними та службами, відомствами, чия допомога їм потрібна, а безпритульні у відповідь намагаються дотримуватися в місті порядку – не красти чужу білизну з балконів перших поверхів та майданчиків для сушіння, не розкидати сміття біля контейнерів, не створювати стихійних звалищ і таке інше. Коли потрібно зустрітися всім разом – повідомляю це старшим, які приходять на збори, приводять й інших. Кому потрібно – допомагаємо отримати медичні послуги, влаштуватися на роботу, оформити ті чи інші документи. Але головна проблема, яку порушують безпритульні, – це відсутність для них нічного притулку. Міська влада готова піти їм назустріч, але не було вільного приміщення. А нещодавно реформували прийомник-розподільник для людей, затриманих за бродяжництво, так, можливо, міліція погодилася б дати притулок там бомжам? Урешті-решт, це дозволить попередити бродяжництво, з яким вона вимушена боротися, поширення інфекцій, погіршення криміногенної ситуації й таке інше. Ми повинні допомогти цим людям, багато хто з них пережив якусь трагедію: хтось залишився без даху над головою через фінансові проблеми, когось вигнали родичі, когось обманули шахраї…
Присутні на зборах підтримали цю пропозицію.
– Нас часто проганяють із "насидженого" місця – із двору в центрі міста, – розповідає одна з жінок-безпритульних. – Ми там облаштували картонний "будиночок" під деревом. Кажуть: не місце вам тут, поряд – "багатоповерхівки", діти маленькі у дворі граються. А куди йти? Свого часу мене житла позбавили родичі, йти нікуди…
Люди без певного місця проживання просять облаштувати для них якщо не постійний притулок, то хоча б нічний, де можна було б виспатися, сховатися у погану погоду, поїсти, прийняти душ, відпочити, за необхідності пройти медичне обстеження. Як повідомив днями редакції Віктор Іванов, попередня домовленість про облаштування такого притулку вже досягнута. Натомість безхатченки підписали так званий кодекс поведінки безпритульного у громадських місцях. Згідно з ним, люди без постійного місця проживання зобов’язуються не курити в громадських місцях, не влаштовувати місця ночівлі в під’їздах, підвалах, на дахах будинків, не смітити, не робити стихійних сміттєзвалищ, не справляти природні потреби у не встановлених для цього місцях й таке інше.
Олена КОЛЕСНИКОВИЧ
