»Архітектурна мандрівка Кропивницьким»

Під такою назвою в художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна в рамках арт-проєкту «Місто Кропивницький у фотооб’єктиві» відкрилася фотовиставка до Дня міста та 155-річчя одного з талановитих творців його історичного центру архітектора Якова Паученка.

Експозиція представляє понад п’ятдесят оригінальних світлин провідних фотомайстрів нашого краю з музейної колекції «Сучасне українське фотомистецтво».



Відчуття єдності архітектурної пластики та можливостей фотостандарту у світлинах заслуженого журналіста України члена Національних спілок журналістів та фотохудожників України, лауреата обласної журналістської премії у номінації «Фотожурналістика», міської премії фотохудожників імені Василя Ковпака, обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінації «Мистецтвознавство та історія мистецтв» фотокореспондента тижневика «Україна-Центр» Ігоря Демчука, члена Національної спілки журналістів України, лауреата міської премії фотохудожників імені Василя Ковпака Олександра Шулешка та члена Національної спілки журналістів України Олександра Коломинова є такими ж органічними, як і еклектичні та модерні історичні ремінісценції у творах зодчих кінця ХІХ початку
ХХ ст.

Оригінальній авторські інтерпретації архітектури в образах світлопису дають можливість здійснити чарівну прогулянку старовинними вуличками з вишуканою архітектурою, де історія та сучасність зливаються в єдиний часовий простір, наповнений життям його мешканців. Маскарони, Атланти та Каріатиди, леви, птахо-звірі грифони та інші жителі фасадів і вікон будівель міста, викарбувані в камені, які щоденно супроводжують наш побут і щоночі стережуть наш сон, сформовані генієм архітекторів, витворені вмілою рукою скульпторів та майстрів-каменярів, є німими свідками наших діянь, ознаками нашої цивілізації, відображеннями історичного шляху і в той же час співучасниками нашої фантазії, спокусниками ідей неусвідомленого розвитку мерехтливого, таємничого суспільного задуму. Розглядаючи архітектурні деталі, зафіксовані крізь безпристрасне око фотооб’єктива, особливо щемно відчуваєш ритми музики каменю, висоту нот та красу архітектурних мелодій минулого, серед яких яскраво вирізняються споруди, зведені за проєктами Якова Паученка з притаманними їм камерністю, поєднаною з особливим відчуттям монументальності, уважним ставленням до архітектурної деталі, збереженням принципів художньої мови тієї чи іншої історичної епохи.

Архітектурні фотоетюди історичного центру сучасного Кропивницького, представлені в затишному залі музею – колишній оселі зодчого Якова Паученка, про яку його племінник, професор живопису Олександр Осмьоркін завжди згадував, що в ній панувала атмосфера мистецтва, у свій час експонувалися тут на персональних фотовиставках митців. Зокрема, жителі та гості нашого міста, численні шанувальники фотомистецтва неодноразово були свідками і учасниками виставок авторських фото заслуженого журналіста України Ігоря Демчука «Зупинись і замилуйся», присвяченої 145-річчю з дня народження Якова Паученка (2011), «Вулиця Дворцова – минуле і сучасне» (2014), «Велика Перспективна – від фортеці Святої Єлизавети до Янгола-охоронця міста» (2015), «Від Каріатиди до хай-теку. Принади фасадної пластики міста над Інгулом», присвячена 150-річчю від дня народження художника архітектури Я.В.Паученка (2016), «Центральна площа міста: сторінки літопису» (2017) та «Туристичні перлини міста Кропивницького» (2018) в рамках мистецького проєкту до Дня міста «На перехресті вулиць Єлисаветграда - Кіровограда», які стали основою для фотоальбому «Місто о п’яти іменах. На перехресті стилів та епох. Архітектурні образи міста Кропивницького у фотооб’єктиві Ігоря Демчука», надрукованого видавництвом ТОВ «Імекс-ЛТД» у 2018 році за підтримки Кропивницької міської ради в рамках програми розвитку культури і туризму; персональної фотовиставки Олександра Коломінова «Миттєвості життя музею Осмьоркіна», присвяченої 20-річчю відкриття художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна для відвідувачів (2014), оригінальних фотовиставок Олександра Шулешка до Дня міста «Місто. Люди» (1997) та «Місто. Простір світла» (2013).

Нашому місту поталанило в архітектурному сенсі чи не найбільше з урбаністичних середовищ степової України. Переживши морок колоніальних претензій, ідеологічних та військових окупацій, відвертого терору і геноциду, воно зберегло особливості власної архітектурної мови, створивши ауру імпозантного провінційного еклектизму, сповнену єдності суперечностей сучасних мистецьких досягнень та архаїки, які нині яскраво демонструють фотомайстри.

---