Тетяна Сергіївна із чоловіком Робертом Муреєм Секкомбе та донькою Анною оглянули приміщення колишніх кавучилища навколо Ковалівського парку (тут служив О. Карпенко, мешкала його сім’я в службовому флігелі), реального училища (де навчалися дядьки п. Тетяни), пам’ятники англійцям Ельворті, О. Пашутіну і трамваю-тролейбусу, фортецю св. Єлисавети.
Гості звертали увагу на архітектурну красу верхніх поверхів будинків ХІХ століття. Анні Секкомбе, яка вперше відвідала рідне місто свого дідуся Сергія (на жаль, вже покійного), зокрема, сподобався головпоштамт із годинником. Дівчина, яка володіє англійською і російською мовами, перейшла до 10 класу. Далі ж у можливих планах – дворічний коледж і університет. Глава сім’ї Роберт відзначив багату історію міста, вважає, що вкладення коштів могло б тут сприяти розвитку туризму і прибуткам. Сам він займається благодійним наданням пасажирського транспорту тим категоріям населення, які цього потребують. Завзятий уболівальник, він відтепер знатиме, що футболіст А. Канчельськіс, гру якого він пам’ятає на Британських островах, вийшов із кіровоградської “Зірки”. Англійцеві сподобалася національна кухня в “Корчмі” (“Українська хата”). Пані Тетяна (з якою ми, виявляється, 1976 року ходили до жовтого корпусу Київського держуніверситету ім. Т. Шевченка, вона – викладати, я – навчатися) стала спадкоємницею фамільного фотоархіву, започаткованого в Єлисаветграді на початку ХХ століття знімками у майстерні Харлаба на Палацовій вулиці. Перевозили його Карпенки до Алма-Ати, Києва, Парижа, тепер – Англії.
Після Кіровограда Секкомбе-Карпенки поїхали відпочивати на українське Чорне море.
Сергій ШЕВЧЕНКО
Фото Олександра ЧУДНОВА
