Секретар міської ради Кропивницького Андрій Табалов став першим посадовцем, який прозвітував публічно про свою діяльність, використовуючи телевізійний майданчик обласної філії Національного суспільного телебачення України.
– Формат передачі вийшов вдалим, – відзначив опісля Андрій Табалов. – Розмова була діловою і конструктивною. Кропивничани мали можливість поставити запитання у різний спосіб, одночасно у студії працювали і журналісти. Запитань було багато, і на ті, на які не було дано відповіді в студії, ми відповімо письмово згодом.
На початку ефіру Андрій Табалов окреслив коло своїх посадових обов’язків як секретаря міської ради. Серед них – підготовка до сесій міської ради, контроль за виконанням її рішень, організація роботи депутатських комісій, сприяння діяльності депутатів, забезпеченя зберігання офіційних архівних документів, аналіз та прогноз суспільно-політичних явищ й багато іншого.
– Однак навіть коли мені ставлять запитання, які стосуються тем, що не входять в коло моїх повноважень, я не кажу, що це – не моя робота, – підкреслив Андрій Табалов. – Адже я – член команди міського голови, а його команда – це і виконавчі підрозділи міської ради, і депутати, незважаючи на їхню політичну приналежність. На мою думку, у міській раді не повинно бути політики – ми всі маємо працювати на благо кропивничан.
Окреслив секретар міської ради і здобутки минулого року. Серед основних назвав прозорість роботи міської ради та згуртованість депутатів при прийнятті важливих для громади рішень. Також Андрій Табалов відповів на низку запитань від кропивничан, які вони озвучували телефоном, через соціальні мережі, у студії.
– Чи вміє міська рада Кропивницького працювати ефективно?
– Вміє. І ми вже довели це. Наприклад, коли у місті розпочалася «газова» криза і ВАТ «Кіровоградгаз» тричі поспіль відключало котельні від газопостачання, а частина обласного центру залишилася без тепла, депутати відразу розпочали активні дії, були мітинги під «Кіровоградгазом», представники депутатського корпусу стали учасниками громадського тиску на очільника «Кіровоградгазу», який поводився злочинно, підготували звернення до мене, до міського голови скликати позачергову сесію. За два дні вона відбулася, й присутні на ній були майже всі депутати, які прийняли виважені і потрібні рішення. Для кропивничан важливо бачити таку злагоджену роботу депутатів.
– Яке ваше особисте ставлення до ситуації, що склалася із газопостачанням до котелень міста?
– Ця проблема існує в усій країні, і не одне десятиліття. Майже всі комунальні підприємства України мають багатомільйонні борги за газ. Я вважаю, що було допущено помилку, коли міськгаз приватизували, зараз 51 відсоток акцій – у приватних руках… Щодо відключень, то ми знаємо, що подібна ситуація була і в Смілі, однак влада там відреагувала на неї мляво, через це люди довго залишалися без тепла. У нас і міська влада, і депутати, і громадські активісти відреагували рішуче й миттєво, питання вирішувалося на державному рівні…Особисто я вважаю, що та людина, яка зараз керує облгазом, коїть злочини, і це підтвердили правоохоронці.
– Чи будете ви підтримувати повернення ДП «Кіровоградтепло» у комунальну власність?
– На мою думку, котельні ДП «Кіровоградтепло» від газу відключили через формальні причини. А щодо роботи самого підприємства…Чи задовольняє вона нас? Звичайно, ні. Але чи варто повертати його в комунальну власність? Це дуже нелегке господарство. Тільки на КП «Теплоенергетик» в цей опалювальний сезон ми витратили з міського бюджету 30 мільйонів гривень, воно планово збиткове, адже є велика різниця в тарифах на послуги, що відшкодовується з міського бюджету. Саме тому частина депутатів не підтримала відразу запит про повернення ДП «Кіровоградтепло» у комунальну власність. Спочатку треба ретельно вивчити це питання, заслухати звіт його керівництва, провести інвентаризацію, а потім вже вести якісь дискусії. На мою думку, слід взагалі віддати це підприємство НАК «Нафтогаз України», адже 90 відсотків витрат, закладених у собівартість послуг, – це газ, який, зрозуміло, на території нашої області не виробляється.
– Коли буде прийнято статут територіальної громади Кропивницького?
– Я очолював робочу групу з підготовки статуту, робота тривала майже рік, і вона була дуже кропіткою. До неї долучилися депутати, члени виконкому, громадськість. Цю роботу ми завершили, в грудні відбулося останнє засідання. Статут допрацьовано, зараз він розглядатиметься постійними депутатськими комісіями, що вноситимуть свої пропозиції. За основу ми взяли статут міста Чернівців, який є добре продуманим, сучасним. Хотілося, щоб у травні цей документ ми вже затвердили.
– Нещодавно відбувся виїзний День депутата на завадівському сміттєзвалищі. Як, на вашу думку, треба вирішити проблему утилізації сміття в місті?
– Її вирішення пов’язане з будівництвом сміттєпереробного заводу. Міська рада вже виділила земельну ділянку під цей проект українсько-словенській фірмі. Причому депутати обумовили в рішенні: якщо протягом певного періоду роботи не розпочнуться, цю ділянку в інвесторів заберуть. До речі, я порушував це питання ще коли був народним депутатом, також тоді, коли був депутатом міської ради попередньої каденції. Була створена робоча група, яка вивчала роботу компанії-орендатора полігону. Тоді її було визнано незадовільною, попереднього керівника звільнено. Це і стало поштовхом для того, щоб підприємство заворушилося, побудувало сміттєпереробну лінію. Визначено межі полігону, сміття ущільнене, воно більше не горить. Та головне – зараз у підприємства є прагнення рухатися далі.
– Влада обіцяла створити транспортний патруль, але досі цього не зроблено…
– Я не опікуюсь транспортною галуззю, однак відповідь дам. Ми залучаємо громадських активістів, всіх небайдужих кропивничан до контролю за роботою пасажирського транспорту, і це дає відчутні результати. Інформації в Фейсбуці просто купа – жителі викладають фото, які є пошкоджені маршрутки, де на маршрут виїхав нетверезий водій, де машина зійшла з маршруту. Профільне управління реагує на ці повідомлення, вживає заходів. Однак слід усвідомлювати, що це – все-таки приватний транспорт, тож важелі впливу у влади на перевізників обмежені. Тож я підтримую позицію міського голови, що наше основне завдання – розвивати саме комунальне транспортне підприємство.
– Коли розпочнуться роботи зі створення Центру соціальних та адміністративних послуг та в чому необхідність такого закладу?
– Цей об’єкт є складовою реалізації державної програми з реорганізації системи надання послуг населенню за форматом прозорого офісу. Ми домоглися співфінансування з державного бюджету, виділено 18 мільйонів гривень. Це буде сучасний центр, зручний як для відвідувачів, так і для працівників. Роботи розпочнуться найближчим часом і, можливо, частково закінчаться в цьому році.
– Чимало нарікань звучить щодо якості питної води і взагалі роботи міського водоканалу. Що ви думаєте з цього приводу?
– Це, знову ж таки, не моя компетенція, однак свою думку я висловлю. Міський водоканал уже кілька років підпорядковується не міській владі, а ОКВП «Дніпро-Кіровоград». Зрозуміло, ми не задоволені його роботою, щопонеділка на апаратній нараді звучить критика щодо його роботи – це і пориви, розриття. Підприємство не координує свою роботу з нашим управлінням житлово-комунального господарства, проводить ремонтні роботи, не узгоджуючи їх з нашими графіками ремонту дорожнього покриття. Я вважаю, що водоканал варто було б повернути у комунальну власність, і якщо підприємство працюватиме так, як зараз, то це питання буде винесено на розгляд депутатів. Хоча, як і у випадку з ДП «Кіровоградтепло», це зробити не так вже і легко…
Також Андрій Табалов відповів на запитання, що стосується програми озеленення Кропивницького.
– Я згоден з громадськими активістами, що та програма, яка є зараз, – це програма не озеленення, а вирубування. Саме тому я ініціював проведення наради на цю тему. Проблема складна і потребує ретельного вивчення. Дерева, що зараз є в Кро- пивницькому, посаджено дуже давно, їх треба міняти, а замість них висаджувати нові. Чимало є і аварійних дерев, а це загроза безпеці, життю людей, та й місто вони не прикрашають. Однак для того, аби ці роботи не викликали обурення в громадськості, слід донести до них повну й достовірну інформацію про стан зелених насаджень, провести прозорий аудит. Також необхідно долучити до цієї роботи фахівців-дендрологів, які мають підказати, які породи дерев замість старих краще висаджувати, де саме. Кошти на реалізацію програми є – у нас укладено меморандум про співпрацю з Інгульською шахтою, яка, ком- пенсуючи шкоду, завдану довкіллю, виділяє в цьому році два мільйони гривень, у тому числі на озеленення. Тож в цьому році ми маємо показати громаді, що у нас є ефективна програма саме з озеленення, а не з вирубування дерев.
