Після сьогоднішнього сесійного засідання «ВГ» звернулася за коментарем з приводу чергової неявки на сесію представників чотирьох фракцій – «Батьківщини», «Солідарності», більшої частини БПП та «Самопомочі» та подальшого розвитку подій, до міського голови Андрія Райковича.
-Те, що частина депутатів знову не прийшла сьогодні на сесію, - це неповага до громади. У них не було ніяких поважних причин для цього. Їхня поведінка – це суцільне політиканство, - зазначив Андрій Райкович.
Законодавство не передбачило іншого формату, ніж робота депутатів у постійних комісіях, на сесіях. А натомість вони, у той час, коли триває сесія, дивляться її в режимі онлайн і коментують події у соцмережах.
Прикро, що серед тих, хто не прийшов на сесію, – представники фракції, які підтримували мене на виборах. Я не розумію цього. Мої двері завжди відкриті для представників всіх політичних сил, всіх фракцій для консультацій, обговорення, діалогу. Але я давав клятву чесно і сумлінно служити громаді, а не якійсь політичній силі.
А реакцію громади ми сьогодні бачили. На сесію прийшли люди – обурені, розгнівані. І це не підбурені кимось містяни. Вони прийшли до нас самі, аби домогтися вирішення нагальних проблем міста. Це і члени освітянської профспілки, і працівники професійно-технічної освіти, медики. Прийшли діти – учні профтехучилищ, яким не виплачують 400 гривень стипендії. Багато хто з цих дітей на відмінно навчаються, але вони - із малозабезпечених сімей, саме тому не пішли до вищих навчальних закладів, а пішли вчитися у ПТУ, аби потім, можливо, працюючи і заробляючи гроші, продовжувати вчитись далі. А депутати, які не ходять на сесії, фактично забирають у них ту стипендію, на яку вони можуть купити собі шмат хліба.
Ви бачили, які важливі ми сьогодні приймали питання. Це розподіл субвенції, що надійшла з державного бюджету на надання пільг, субсидій, безкоштовних медикаментів для хворих за програмою «Доступні ліки». Це держава дала людям, хіба мають право депутати цю субвенцію не розподілити? Це що вже, саботаж, анархія? Не повинно такого бути, тим більше, коли держава перебуває в стані війни на сході, коли наші найкращі сини захищають нашу державу, відстоюють демократію. То хто ж повинен відстоювати тут їхні інтереси, інтереси їхніх родин, як не депутати?
Тож ми, проконсультувавшись з юридичним управлінням, дійшли висновку, що у нас є повне право продовжити роботу сесії. Більше того, ми не мали права цього не зробити, адже треба вирішувати нагальні, життєво-важливі питання для громади. І ми їх вирішили. Власне, можна було б так вчинити і на минулих засіданнях, однак я прагну, щоб рішення приймалися не мінімальною, а абсолютною більшістю депутатів, прагну, щоб всі фракції працювали злагоджено, консолідовано на благо громади. І я зробив все для того, аби депутати порозумілися, прийшли на сесію. Однак цього не сталося. Не хоче працювати? Хочете вирішувати власні інтереси? Тоді наберіться сміливості і складіть свої повноваження, це буде чесніше по відношенню до людей. Я переконаний: громада обов’язково дасть оцінку діям цих депутатів. Якщо сьогодні люди закликають їх прийти до сесійної зали, то завтра вони, навпаки, їх сюди не пустять.
