Останні кілька засідань четвертої сесії Кіровоградської міської ради продемонстрували всі суперечності між депутатами. До їхнього єднання на благо розвитку міста та територіальної громади, як виявилося, далеко – гору беруть політичні амбіції, небажання дослуховуватись до здорового глузду, взаємні образи... Здавалося, вже знайдено точки дотику для подальшої конструктивної роботи, народні обранці починають обговорювати та приймати зміни до галузевих програм соціально-економічного розвитку обласного центру, але ж ні – знову перепалки, перерви для перемовин, взаємні звинувачення. Так тривало три дні. І лише минулої суботи, зібравшись на чергове засідання, депутати змогли згуртуватись та нарешті ухвалили зміни до міського бюджету, тим самим фінансово підкріпивши прийняті ними раніше галузеві програми, і вирішили кадрові питання.
Своїм баченням причин такої роботи депутатів поділився з читачами “Вечірньої газети” міський голова Андрій Райкович. Саме завдяки його послідовній позиції прийнято ряд важливих для громади програм.
Причина розбіжностей – не кадрові питання
– Кожна сесія міської ради важлива, оскільки депутати вирішують питання, які стосуються роботи комунальної, освітянської, медичної та інших галузей міста, – почав розмову Андрій Райкович. – Четверта сесія – знакова, адже ми мали скоригувати міський бюджет за результатами роботи першого півріччя. На сайті міської ради заздалегідь було опубліковано проекти рішень, усі, хто хотів, з ними ознайомився. Тому нічого не віщувало серйозних непорозумінь серед депутатів, аж поки не почали обговорювати програми. Дехто з народних обранців проштовхував певні програми й напрямки фінансування. Але бюджет – це дуже складний фінансовий інструмент, і треба мати серйозні фахові знання, щоб розуміти, як використовуються бюджетні кошти. Тут і почалися розбіжності серед депутатів.
Чомусь частина з них намагалась під час розгляду змін до бюджету замаскувати свої інтереси під нібито розбіжності у вирішенні кадрових питань, зокрема, це стосувалося призначення заступника міського голови, який би займався гуманітарними питаннями, а також збільшення штату в ряді управлінь міської ради. Посада заступника залишалась вакантною протягом десяти місяців. Йшли перемовини відносно кандидатур і з депутатами, і з представниками освітньої та медичної галузей. Але єдності так і не досягли. Я запропонував кандидатуру Наталії Дзюби.
На сайті міської ради розмістили інформацію про цю людину, я запропонував депутатам долучитись до обговорення кандидатури. Тому говорити, що питання вирішувалось кулуарно не можна. Так само я подавав на розгляд депутатів кандидатуру представника фракції “Батьківщина” Романа Колісниченка. Двічі подавав, і двічі вони його не підтримали, в тому числі й депутати з числа більшості, яка називає себе демократичною.
Кожен депутат представляє громаду
Я ставлю собі питання, що таке “демократична більшість”? Я розумію, що це більшість, яка об’єднана ідеологією демократії. Я не хотів би розвішувати ярлики (цей вираз жорсткий, але влучний) і стверджувати, що партії “Рідне міста” та “Наш край”, які сформували у міській раді свої фракції, не мають ознак демократичності.
Я б навіть не говорив про депутатів Опозиційного блоку, що вони не дотримуються принципів демократії. Ця політична сила не заборонена у нашій державі, вона представлена у Верховній Раді України, в обласній та міській радах, за неї віддають голоси виборці. Тому треба рахуватись також з п’ятьма депутатами цієї фракції, які представляють п’ять округів і певний прошарок громадян. Немає нічого недемократичного і в тому, що вони знаходяться в опозиції до правлячої політичної сили в державі. А “Рідне місто” та “Наш край” – це взагалі не стільки політична сила, скільки громадсько-політична, яка має у своїх програмних засадах менше політики, а більше громадських ініціатив. Скажімо так: це – регіональний проект, а не загальнодержавний. І якщо громада міста довірила десятьом депутатам представляти її у міській раді – хіба це не ознака демократичності? Невже пропрацювавши вісім місяців у форматі мінімальної більшості, можна ігнорувати думку саме цих депутатів і тих людей, яких вони представляють? Тому я й заявив на сесії, що не складав присяги жодній політичній силі, а присягав громаді міста. І я чесно служитиму громаді.
Я вважаю себе фаховим спеціалістом, зокрема, в питаннях економіки, адміністрування. В організації роботи органів місцевого самоврядування не маю досвіду, але відповідально заявляю – жодних рішень не на користь громаді не приймав. Я – командна людина і прийшов працювати з прикладної економіки. Я розумію, що таке робота команди. І коли на засіданнях фракцій чи постійних депутатських комісій висловлюється стовідсоткова підтримка позиції міського голови, відбувається повне порозуміння, а потім включається механізм торгів, я цього не сприймаю. Це низько, не відповідає здоровому глузду і заважає розвитку нашого міста.
Спекуляції заважають конструктивній роботі
У переддень сесії, коли засідали всі фракції, зокрема фракція політичної сили БПП “Солідарність”, я, будучи на лікарняному, все ж таки прийшов на її засідання, бо розумів, наскільки це важливо, і в черговий раз розставив акценти, бо всі розраховували на внесення змін до міського бюджету та здійснення перерозподілу коштів. Це звичайна практика. Я здобув підтримку на засіданні фракції “Солідарність”. Жодного питання до мене не було. Хіба що Сергій Кріпак утримався при голосуванні за проект рішення про розвиток транспортної мережі та придбання для міста нових тролейбусів. Я з ним зустрівся особисто, роз’яснив, бо перед цим на засіданнях профільних комісій не був присутній. Депутати групи “Удар”, які входять до депутатської фракції “Солідарність”, також підтримали цю програму.
А в сесійній залі почалася спекуляція: одній політичній силі не сподобалася кандидатура на посаду заступника міського голови, інша переймалась тим, щоб ніхто сторонній не вліз у, як я називаю, “закрите акціонерне товариство” головне управління житлово-комунального господарства міської ради. Звідти “вичистили” всіх інакомислячих, і утворилась саме “закрите акціонерне товариство”, куди сторонніх не пускають. Ви ж чули нарікання на те, що мало проводилось тендерів? А моя програма відкритості, прозорості, проведення тендерів на виконання тих чи інших робіт виконувалась мінімально. Здебільшого все базувалось на рівні “договорняків”.
Зараз у країні триває широка кампанія зі створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Але наше місто провалило її. А це ж новітня форма самоорганізації населення обслуговування багатоквартирних будинків. Тим більше, що держава підставляє плече, надаючи таким об’єднанням “теплі” кредити на пільгових відсотках. То чому ж не скористатися цим шансом? А ми не маємо до цього часу чіткої програми.
У нас старі, зношені тепломережі, у скрутному становищі перебуває комунальне підприємство “Теплоенергетик”, яке потребує фінансової підтримки для підготовки до опалювального сезону. Треба залучати високоефективні енергоощадні технології. І я з першого дня своєї роботи ставлю перед комунальниками такі вимоги. І цього обов’язково досягнемо.
Певні депутати паразитують на бюджеті
У нашій роботі головне – раціональне використання коштів міського бюджету. Якби я не економив кожну копійку на “Ятрані”, то не було б такого потужного підприємства, адже на початку 90-х років минулого століття, коли я прийшов туди, це найстаріше підприємство (1927 року заснування) було вкрай неефективним, із застарілим обладнанням, низькою продуктивністю праці. І те, що маємо нині, – приклад ефективної економіки. Це – результат мого ставлення до роботи, інакше я не вмію, так мене навчали батьки. Тому дуже ретельно вивчаю економічну та фінансову складову кожної проблеми. Бо за рахунок ефективності, можна зробити дуже і дуже багато.
У цьому році, як тільки зійшов сніг, ми розпочали підготовку до ремонту доріг, а тільки встановилося 10 градусів тепла, почали й ремонти. Ми не чекали літа, – намагались зробити все вчасно та якісно. А питання фінансування всіх подальших ремонтних робіт на дорогах було включено до порядку денного сесії. Тож потрібно було приймати рішення, що б ні на день не припиняти ці ремонти.
Постало й питання збільшення чисельності штатів окремих управлінь міськради. Те, що відбулося на сесії, було обгрунтовано питаннями, які стояли на порядку денному під номером 4, а не 2 – призначення заступника. А це означало збільшення структури, розширення штату в управлінні житлово-комунального господарства, капітального будівництва й інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. Ми на ці галузі виділили додатково чималі кошти, їх треба обслуговувати, контролювати, забезпечувати відкритість і прозорість у їх освоєнні.
До державних посад треба ставитися з глибоким розумінням, це ж не приватний сектор економіки. І якщо люди довірили нам керувати більш ніж півтора мільярдами гривень, ми повинні управляти ними ефективно. Тому нам потрібні ці додаткові посади. Я звернувся до депутатів, але чомусь не дістав підтримки саме демократичної більшості. Більшість таку можна назвати як завгодно, хоч “європейським вибором”, але коли принципи її діяльності не відповідають потребам громади, то про що можна говорити?
Кожна сесія міської ради розпочиналась із торгів за якусь посаду. Так було, коли мені було поставлено вимогу фракцією “УКРОП”, щоб їхній представник очолив управління зі сприяння розвитку торгівлі та побутового обслуговування населення. Чомусь тоді вони забули і про відкритий конкурс, і про обрання претендента з кількох кандидатур. Зараз вони на цьому наполягають. А тоді? Я ж не забув, як третя сесія розпочиналась із блокування та вимоги негайного звіту моїх заступників Олександра Мосіна та Олександра Грабенка. А все через посаду. Вони хочуть, щоб міський голова був більш лояльний, щоб ним можна було керувати і легко вирішувати питання депутатів, які паразитують на міському бюджеті – мають підряди на об’єктах ЖКГ, освіти, дорогах тощо. Це ж ні для кого не секрет, і легко перевіряється. Іде боротьба не за ідеї, ідеологію розвитку міста, а лобіюються приватні інтереси. Тому я звернувся до депутатів: залиште амбіції, висування вимог – і політичних, і особистих, працюймо на користь людям, які нас обирали.
Я буду намертво стояти на тому, щоб усі депутати мали рівні умови роботи, і підтримуватиму всі ініціативи на користь міста.
Тому я обмежувався в коментарях, хоча, може, десь емоційним був під час сесії. Але не переходив на особисті образи, та, повірте, знаючи все інтриганство, невідкритість ізсередини, я не міг допустити, щоб були зірвані такі потрібні для міста проекти.
Тепер же завдяки прийнятим рішенням у місті невдовзі з’являться нові тролейбуси, буде відремонтовано дамбу на вулиці Михайлівській, будуть вчасно виконані ремонти у школах та дошкільних закладах, на інших об’єктах бюджетної сфери. Також ми зможемо полагодити арку на вулиці Колгоспній, адже всім вже набридли автомобільні затори на цьому відрізку шляху. Буде благоустроєно парк Перемоги, відремонтовано дороги. Настав час і облагородити центральну площу міста – в цьому напрямку зроблено перші кроки. Також встановимо пам’ятник жертвам Голодомору, щоб уже у листопаді цього року, до чергової річниці цієї трагічної дати, люди там не місили грязюку, а могли достойно вшанувати невинно загиблих українців.
Записала Оксана ВЕРСТЮК
Фото Ігоря ФІЛІПЕНКА
