Аби молодь навчалася й працювала вдома

Для Кропивницького надзвичайно важливо заохотити місцеву молодь не виїздити для здобуття професій до інших міст України чи за кордон.
Неможливо змусити не робити цього, але можливо підвищити якість освіти в кропивницьких професійно-технічних та вищих навчальних закладах, щоб хлопці й дівчата мали гідні заробітні плати в себе вдома, а місцеві працедавці – якісно підготовлених працівників.
Саме окресленій темі було присвячено Кропивницький освітній форум – 2018 «Освіта, бізнес, влада – стратегічне партнерство», який пройшов 20 листопада в конференц-залі ПАТ НВП «Радій». Разом зі студентами профтехучилищ, учнями загальноосвітніх шкіл, їхніми вчителями й керівниками закладів участь у заході взяли міський голова Андрій Райкович, секретар міської ради Андрій Табалов, начальник управління освіти міської ради Лариса Костенко, директор департаменту з питань економічного розвитку, торгівлі та інвестицій міської ради – начальник управління економіки Андрій Паливода, голова наглядової ради ЗАТ НВП «Радій» Євген Бахмач, співвласник і голова наглядових рад компаній «Гідросила ГРУП» і «Ельворті ГРУП» Павло Штутман, інші промисловці, а також фінансисти й науковці.
Мета даного заходу – визначення напрямків стратегічного партнерства між освітянами, бізнесменами й органами виконавчої влади міської ради Кропивницького.
Влада
розуміє проблему
й готова
її вирішувати
– Радий вітати поважне товариство на першому форумі «Освіта, бізнес, влада – стратегічне партнерство». Упродовж останніх років наше місто стало своєрідною платформою для цілої низки вагомих заходів як економічного, наукового, так і соціального спрямування, – сказав Андрій Райкович, відкриваючи форум. – Це той маркер, що підтверджує давню істину: суспільство не матиме підстав для успішного розвитку, якщо воно постійно не навчатиметься. На різних форумах, міжнародних виставках, симпозіумах партнерство бізнесу і влади стало звичайним форматом. Ми ж уперше додаємо третю важливу складову – освіту. А точніше – школу. Серед почесних гостей нашого заходу – досвідчені керівники, які про важливість спеціальної освіти говорять дуже давно. Про ефективний ринок розумних трудових ресурсів, про потребу грамотних, добре освічених робітників середньої ланки. А про потребу інженерних кадрів, адаптованих до вимог, стандартів сучасних машин, ІТ-технологій, – годі й казати! Шукаючи кращої долі, нас покидають молоді, продуктивні кадри. Причини всім відомі. Але від того нікому не легше. Необхідно організувати освітній процес, починаючи зі старшої школи таким чином, щоб молода людина десь із 14 років починала усвідомлювати, реально замислюватись над тим, що їй цікаво, до снаги, який курс, предмет, професію, спеціальність вона повноцінно зможе опанувати.
– Професійна освіта сьогодні не відповідає потребам реального ринку праці, – продовжив міський голова. – А влада ще й не має впливу на даний стан речей. Про це я казав і на засіданні Ради регіонального розвитку під головуванням Президента України Петра Порошенка, що відбулося в Києві 12 листопада, говорив і Президентові, і Прем’єр-міністрові, бо подібна ситуація – в усій Україні. У Кропивницькому – шість училищ, ми витрачаємо на них з міського бюджету десятки мільйонів і не маємо жодного впливу на цю сферу! Кого готуємо? Чи потрібні такі кадри? Навіщо аж шість закладів? Питання, на які я не отримую аргументованої відповіді. І це тоді, коли провідним підприємствам конче необхідні робітничі кадри, спеціальна середня ланка, а не оператори комп’ютерного набору і незрозумілі офіс-менеджери. Сказане стосується і вищої школи. Тому міська влада вбачає одним із шляхів виходу із виниклої ситуації переформатування середньої і старшої шкіл. Як міський голова я доручив міському управлінню освіти визначити опорні навчальні заклади, на базі яких необхідно організувати професійні освітні кластери відповідно до потреб ринку праці саме нашого міста, наших провідних підприємств. Це можуть бути школи № 29, «Мрія», інші загальноосвітні навчальні заклади. Переконаний, що такий крок буде корисним як для старшокласників, так і для роботодавців. Таке партнерство необхідно впроваджувати заради поліпшення економічного, промислового, демографічного стану, а також зміцнення трудового потенціалу нашого міста…
Чимало корисного із зарубіжного досвіду співпраці освіти й бізнесу учасники форуму почули від Андрія Табалова, який здобув вищу освіту у Великобританії.
– Як в Україні загалом, так і в Кропивницькому зокрема існують три проблеми, пов’язані із темою нашого форуму. По-перше, це розрив між реальним сектором економіки і тим, чому і як навчають середня і вища школи. По-друге, невідповідність пропозиції професій та попиту на них. З власного досвіду бізнесмена можу сказати, що є дуже багато випускників з бухгалтерською, юридичною освітою, а потрібні кадри технологічні й технічні. А місцева влада може впливати тільки на шкільну освіту й надзвичайно обмежено – на професійно-технічну. Держава нам фактично передала професійно-технічну освіту для фінансування, а інструментів впливу не надала. Я вважаю таку ситуацію неправильною, і це треба виправляти для того, щоб ми змогли ефективніше співпрацювати передусім з реальним сектором економіки. І по-третє, багато молодих талановитих і перспективних спеціалістів виїздять за кордон. Нашим підприємствам потрібні якісні кадри. Заробітна плата таких кадрів має бути гідною. Зараз чимало українців виїздять на роботу в інші країни, але через певний час частина з них повертається в Україну, бо життя за кордоном не таке просте, як може здаватися. Однак там, зокрема у Великобританії, чітко налагоджено систему взаємодії влади, бізнесу і ринку праці. У вищих навчальних закладах є працівники, які займаються працевлаштуванням студентів ще під час навчання. І це не практика, як у нас, коли студент практикується зовсім не довго, тому й не набуває досвіду. А протягом року працює, опановуючи певну професію й отримуючи за це заробітну плату. Завдяки такій системі від 80 відсотків випускників тамтешніх вишів одразу після навчання отримують роботу. У Кропивницькому міська влада налагодила певний діалог з підприємствами, потрібно до цього діалогу долучати й вищі навчальні заклади. Маємо для цього окреслити план дій, за яким і рухатимемося надалі. Міська влада робитиме все необхідне для налагодження співпраці освіти з реальним сектором економіки.
Запорука успіху – у спільному вирішенні проблем
Надзвичайно корисним є досвід залучення фахівців, який нагромадили знані підприємці Євген Бахмач та Павло Штутман. Тож їхні виступи разом з попередніми створили міцний підмурівок освітнього форуму.
– Якщо ми зможемо налагодити тісну співпрацю між освітою, бізнесом та владою, то висококваліфіковані спеціалісти й молодь не виїжджатимуть з Кропивницького, – зазначив Євген Бахмач (голова наглядової ради ЗАТ НВП «Радій») упевнений у сказаному, бо на названому високотехнологічному виробництві, яке він очолює, працюють висококласні спеціалісти, зокрема й з інших міст, які мають високі зарплати, забезпечені відомчим житлом, яке через десять років роботи на «Радії» перейде у їхню власність. Не забувають на підприємстві й про оздоровлення працівників та їхнє дозвілля. – Ю. Л.). – Моя порада майбутнім підприємцям: вкладайте в інновації, аби посісти на ринку стратегічне місце. А важливою передумовою для цього є високотехнологічна команда однодумців.
Павло Штутман нагадав присутнім, що нині території, міста, держави конкурують між собою. Переїзд молоді в інші міста чи за кордон з Кропивницького свідчить, що в цій конкуренції ми зараз не на провідних позиціях.
– Можливо, однією з причин небажання лишатися в нашому місті у молодих кропивничан є не надто високий рівень навчання в наших вищих навчальних закладах, – сказав він. – Тому молодь і їде до вишів Києва, Харкова, Черкас, Полтави, за кордон. І якщо ми не запропонуємо їм якісної освіти вдома, то лишимося без своїх вищих навчальних закладів. Як виробничник зазначу, що інженерна освіта в Кропивницькому на даний час – на дуже низькому рівні. Тому із цим потрібно щось робити.
Лариса Костенко розповіла про введення в шкільний курс предметів із підприємницької діяльності, економіки, про дуальну освіту в нашому місті (вид освіти, при якій поєднується навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації), співпрацю з підприємствами, організацію профорієнтаційної роботи, успіхи учнів-випускників – учасників бізнес-турніру «Стратегія фірми». А випускниця нашого місцевого колегіуму Аліна Пахаєва, нині студентка Інституту міжнародних відносин при Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, – про те, як підприємницькі проекти, міський бізнес-турнір «Стратегія фірми» допомогли їй визначитися із майбутньою професією й іще в школі застосувати набуті знання.
Успішні у своїй справі інші доповідачі зацікавлювали молодь саморозвитком, який здатен підвищити їхню конкурентоспроможність на ринку праці, окреслювали перспективи Кропивницького як міста з уже наявним бізнес-середовищем. А учні та студенти з професійно-технічних закладів ділилися власними ідеями щодо того, як поліпшити профорієнтаційну роботу з молоддю. Й одразу ж дістали можливість побачити це поліпшення, коли їх запросили оглянути підприємство «Радій», після екскурсії яким на запитання «Чи хотіли б ви працювати на такому підприємстві?» багато з екскурсантів відповіли ствердно.
Уже після форуму Лариса Костенко (а саме очолюване нею міське управління освіти разом з міськими вчителями економіки організувало форум) розповіла, що метою форуму було визначення того шляху, яким слід рухатися, щоб місцева молодь лишалася навчатися в Кропивницькому, щоб у нашому місті було сприятливе бізнес-середовище для відкриття випускниками власної справи. Учасники заходу звернули увагу на недоліки при проведенні профорієнтаційної роботи, недостатній рівень професійних знань, які надають місцеві вищі навчальні заклади, через що випускники шкіл не впевнені, що зможуть працевлаштуватися за тими спеціальностями, які вони здобудуть у нашому обласному центрі. Організатори форуму наголошували роботодавцям, що ті вже у школах, вищих навчальних закладах мають шукати собі майбутні кадри, створювати їм відповідні умови для розвитку.
– Кожна зі сторін, які взяли участь в Кропивницькому освітньому форумі – 2018 «Освіта, бізнес, влада – стратегічне партнерство», почула, над чим потрібно працювати, аби створити для нинішніх старшокласників у нашому місті сприятливі умови для подальшого навчання й працевлаштування, – зазначила керівник міського управління освіти. – Низку проблем, які заважають цьому, було окреслено. Тепер міська влада й спеціалісти управління освіти зустрічатимуться з представниками місцевих вищих навчальних закладів та бізнесменами, щоб приблизно за два місяці розробити на декілька років стратегію щодо того, що потрібно робити, аби наше місто не покидала молодь, а якщо виїжджала, то поверталася після навчання. Щоб на кропивницьких підприємствах не було дефіциту кадрів, аби вони успішно працювали, щоб наповнювався міський бюджет і добре функціонувала економіка міста.
Юрій ЛІСНИЧЕНКО
Фото Катерини САБРАМ

Читайте також